Лічилка

Дванадцять комуністів в однім куротнім місці
Зустрілися на з’їзді чи на пленумі ЦК.
В готелі поселились, а чим те закінчилось,
Про це моя історія нерадісна така.

Дванадцять комуністів пішли купатись в море,
І в хвилі променисті кожен весело стрибав,
Та двоє з перепою лишились під водою,
От вже й починається, як я попереджав.

Бо тільки десятеро вийшли із води,
Ось так і зменшуються в партії ряди.

Вже десять комуністів покупані та чисті
В покоях одномісних перетравлюють обід,
В вісьмох перетравилось, а двоє отруїлось,
А троє в моїй пісні ще захворіли на СНІД.

Всі вісім комуністів останні чули вісті,
Про СНІД, що ходить в місці, попередив партактив,
Розважились приємно в непевнім товаристві,
Типовий сексуальний кримінальний детектив.

Трьох неслухняних довелося поховать,
І залишилось із вісім тільки п’ять.

З п’ятірки комуністів один помер на місті,
Бо кинув сигарету на імпортний килим,
А четверо тушили, з них троє так спішили,
Що довго не прожили, бо попав у горло дим.

Багато комуністів померло в моїй пісні,
Сама Агата Крісті позаздрила б мені,
Та ще один лишився, що в морі не втопився,
Обідом не втруївся і не загинув у вогні.

Таки не тонуть і в пожежах не горять,
Вони і досі на шиях в нас сидять.

Похожие новости.

Дні Минають

Бистра вода греблю рве, Що минуло не вернеш назад, Не повернеш Від любові, що була, Нам залишилась зима і ти Давно не та Скільки б років не пройшло, Скільки б зим не замело слідів В моїй душі Від любові,

Fish Weren’t Bitin’

My baby'd been wishing That I'd take her fishing So we waited on the perfect day Hitched up my old john boat To see if it would still float Should've seen the smile on her

Відьма

Я тобі сплела Павутиння чорно-біле, Ніжно сплутала... Я тобі брехала, милий! В поле завела, Любощами отруїла, Розум відняла... Я тобі брехала, милий Небо водночас Снігом нас обох накрило... Боже, скільки раз Я тобі брехала, милий! Скоро все мине, Відростуть новенькі крила... Не забудь мене І

Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить, завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі, мов спомин випливають із полиць слова вишневі. Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними

Sad Night At The Airfield

There are no ground staff in the empty corridors Is no one sleeping? No one awake? I'd start an engine in the night If only just to break the silence That last intake of air The