Праліто

Впливаємо в соснове море,
в сосновий шум, сосновий спів.
Над нами небо неозоре,
над нами дах струнких верхів,
над нами віддихом глибоким
парують оліїсті пні.

І чуєш, як під твоїм кроком
зростають зела запашні.

Тут не бажаєш біль нічого -
обкутатися мохом сну,
в прапервісний природи морок,
в прадавню впасти глибину.

Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна
полум’я спливе блакить.

Вростем у землю, наче сосни
(лопоче лісу коругов).
Наллється в наші жили млосний
рослинний сік - зелена кров.
Корінням вгрузнуть ноги в глину,
долоні листям обростуть,
а бджоли до очей прилинуть
мед, мов з квітів, питимуть.

Уже не кров - важка олія
в затвердлих ядрах набряка.
Немов малина спіє мрія,
солодка, пристрасна й п’янка.

Кущем черленим край дороги
ростеш у шумі тишини.
Лиш олень - самець струнконогий
полохливої шука сарни.

Похожие новости.

Білі Чайки

Я стою на причалі і згадую літо, Білі чайки вгорі так кружляють собі, Мов слова, що в розлуку не хочуть летіти, Тут любов засвітила погаслі вогні. Приспів: А над морем нині знову Берег світиться любов’ю Від твого

Птица

Муз: И.Зубков Сл. К.Арсенев Рай жарких стран, Убаюкивает птицу холодной зимой, Но вновь весна, И тоска зовет ее снова встать на крыло. Впереди океан, Но в гнездо родное сердце хочет возвратится. Долгою заскучав зимой, Птица летит к

Ma Liberte Contre La Tienne

Je ne chercherai plus ma route Ses chemins creus?s par le doute La terre n'en sera pas plus loin Ni plus ? port?e de la main J'en aurai fait de ces d?tours O? tant de

Береги Себя

Тебя опять уносят самолеты, Тебя опять увозят поезда. В дороге ты в любое время года, Торопишься неведомо куда. На расстоянии чувствовать умею: Тебе светло - и сразу мне светлей, Твоя печаль становится моею, Твоя удача кажется моей. ПРИПЕВ:

А Я Собі Гуля

Раз, два, раз, два, три, чотири Я вийшов із дому, я кльовий пацан Купив папіросів і семок стакан Зайшов в дискотеку, туснув 100 грам Ну хто блін на мене? Я всім зара дам!!! Тобі навалю