Праліто
Впливаємо в соснове море,
в сосновий шум, сосновий спів.
Над нами небо неозоре,
над нами дах струнких верхів,
над нами віддихом глибоким
парують оліїсті пні.
І чуєш, як під твоїм кроком
зростають зела запашні.
Тут не бажаєш біль нічого -
обкутатися мохом сну,
в прапервісний природи морок,
в прадавню впасти глибину.
Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна
полум’я спливе блакить.
Вростем у землю, наче сосни
(лопоче лісу коругов).
Наллється в наші жили млосний
рослинний сік - зелена кров.
Корінням вгрузнуть ноги в глину,
долоні листям обростуть,
а бджоли до очей прилинуть
мед, мов з квітів, питимуть.
Уже не кров - важка олія
в затвердлих ядрах набряка.
Немов малина спіє мрія,
солодка, пристрасна й п’янка.
Кущем черленим край дороги
ростеш у шумі тишини.
Лиш олень - самець струнконогий
полохливої шука сарни.
Похожие новости.
Город
Припев: В этот любимый город Всегда есть вернуться повод. Простите, а что здесь такого? Это с детства любимый город. Старые крыши, я буду ниже Те же соседи все просят "Потише". Маленький дворик, знакомые лица Я в этот город
Туман, Туманочку
Налягає туман на долини I клубочиться серед отав. Зацiловує верби й калини... В їх обiймах до ранку дрiмав. Приспів: Туман, туман, туманочку, Ти розкажи менi. Несеш iз трунком чарочку Зiзнайся: так чи нi? А туман запитання не чує - Застилає
Darkness — Darkness
Darkness, darkness Be my pillow Take me in and let me sleep In the coolness of the shadow In the silence of the deep Darkness, darkness Hide my yearning for the things that cannot be Keep my
Бабушка
Бывает что в жизни не балует, Бывает сплошной переплет, И только лишь добрая бабушка, И только лишь добрая бабушка, И только лишь добрая бабушка, Утешит тебя и поймет. Мы все для нее дети малые, Примчишься сквозь ветер
How Long Has That Evening Train Been Gone
How long has that evening train been gone I wanna know How long has that evening train been gone I have a babe that was standing at the station Waiting for a train I ran