Праліто
Впливаємо в соснове море,
в сосновий шум, сосновий спів.
Над нами небо неозоре,
над нами дах струнких верхів,
над нами віддихом глибоким
парують оліїсті пні.
І чуєш, як під твоїм кроком
зростають зела запашні.
Тут не бажаєш біль нічого -
обкутатися мохом сну,
в прапервісний природи морок,
в прадавню впасти глибину.
Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна
полум’я спливе блакить.
Вростем у землю, наче сосни
(лопоче лісу коругов).
Наллється в наші жили млосний
рослинний сік - зелена кров.
Корінням вгрузнуть ноги в глину,
долоні листям обростуть,
а бджоли до очей прилинуть
мед, мов з квітів, питимуть.
Уже не кров - важка олія
в затвердлих ядрах набряка.
Немов малина спіє мрія,
солодка, пристрасна й п’янка.
Кущем черленим край дороги
ростеш у шумі тишини.
Лиш олень - самець струнконогий
полохливої шука сарни.
Похожие новости.
Колись
Зозуля лічить життя: "Ку-ку! Ку-ку!" Я мав таке почуття колись! Колись! Колись! А-а! Колись! А-а! Годинник твердить момент: "Так-так! Так-так!" Нещадних хвильок потік, спинись! Спинись! Колись! А-а! Колись! А-а! Каміння котить Сізіф кудись! Чомусь! На себе працю оцю візьму!
Плачь, Детка
Мне не нужны нежные поцелуи, Не подходи, плачь, детка я не ревную Слёзы твои для меня — лучшая награда, Плачь, детка, плачь от любви, большего не надо. Мне ничего не нужно, только плачь, Слезами напиши
Твоя Любов
Трачу розум - і знаю чому Лише про тебе думаю Їсти, спати - тяжко мені Бо ти все в моїй голові До тебе тягне якась енергія Проти неї не годен боротись я І знаю же це
Все, Что Я Хочу
Каждый день приближает час «ч», В каждом праве сургуч да печать. Я мечтал быть мишенью в луче, Но не видел , за что умирать. Между левым и правым крылом Мое
All I Ever Wanted
Tear up the photographs But yesterday won't let go Every day ever day every minute Here comes the emptiness Just can't leave lonely alone Every day every day ... hey hey This second chancin's really getting