Праліто
Впливаємо в соснове море,
в сосновий шум, сосновий спів.
Над нами небо неозоре,
над нами дах струнких верхів,
над нами віддихом глибоким
парують оліїсті пні.
І чуєш, як під твоїм кроком
зростають зела запашні.
Тут не бажаєш біль нічого -
обкутатися мохом сну,
в прапервісний природи морок,
в прадавню впасти глибину.
Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна
полум’я спливе блакить.
Вростем у землю, наче сосни
(лопоче лісу коругов).
Наллється в наші жили млосний
рослинний сік - зелена кров.
Корінням вгрузнуть ноги в глину,
долоні листям обростуть,
а бджоли до очей прилинуть
мед, мов з квітів, питимуть.
Уже не кров - важка олія
в затвердлих ядрах набряка.
Немов малина спіє мрія,
солодка, пристрасна й п’янка.
Кущем черленим край дороги
ростеш у шумі тишини.
Лиш олень - самець струнконогий
полохливої шука сарни.
Похожие новости.
Там, Де Пісок
Там, де пісок мертвих думок Лети моя голубко Там, де життя в ціну сміття Збережи її від болі Я не птах, я не звір Подих чистої роси Ти до рани приклади Воду Місто кісток, мокрий дзвінок Не відчуєш, як
Наши Сердца
Город уснул, город молчит, Он слушает как моё сердце стучит Но в мрачных кварталах тишина Скопилась там боль моя, боль - это я Мне больно смотреть на общество сейчас Оно так кайфует, но кайф
Прок От Строк
Прок от моих строк, как бабке в зиму сена стог, Поэту нужный слог необходим как людям Бог, Электрику ток, реке приток, дверям порог, Американцу глок, хохлу как сала кусок, Русскому как стопка водки, повару
Люба
Она кричала, она рыдала, а мы методично все добивали ее ногами и в ответ цинично улыбаясь на ее мольбы в покое оставить, продолжали думать головой, а не сердцами... сыпали в её адрес мы
Make It Happen
Tonight you'll call We'll talk the way we always do But still you won't say anything I want you to And though your words Are sweet they just can't ease my pain I guess I've