Сумна Казка №1
Жив на світі хлопчик,
добрий і вродливий,
у маленькім домі
з сонечком в вікні.
Сонечко світило,
а дитя раділо,
в житті не знало
горя і біди.
Мати рано встане,
сина нагодує,
візьме на руки:
бач безцінний скарб.
А дитя сміється,
мов струмочок ллється,
цілує маму,
в руці рука.
І жили в цім домі
злагода і щастя.
Люди дивувались
чудо не сім’я.
Мати працювала
син давав їй сили й щастя.
Мати певно знала, має дивнеє дитя.
Підростав хлопчина,
мав талант чималий,
бач складав пісень він,
добрих і сумних.
Приходили люди,
слухали дивились,
плакали сміялись,
далі собі йшли.
І пішли розмови
по цілому світі,
про чудесні пісні,
що їх співав юнак.
І з усіх усюдів
приходили люди,
з людьми послухати
прийшов німий бурлак.
І почувши пісні,
загорілась ненависть,
запалала заздрість
до дивного творця.
У безлюднім місці,
нагострив ножа він,
одної ночі, сталася біда.
Мати збожеволіла,
сина поховали.
Люди довго плакали,
а потім розійшлись.
Та пісні чудесні,
до тепер співають люди,
з піснями тими
дотепер між нас юнак.
Похожие новости.
The Man You Always Wanted Me To Be
What have I become? What am I runnin' away from? I used to see Things in a very different way What am I to do? I have changed my point of view I was lost Now I've
Н.Л.З. (Нежный, Ласковый Зверь)
Тают, от печали реки тают, Ничего не зная, тают, Молчат, молчат минуты! Что-то, как бриллиантовые стрелы Попадает в моё сердце, Стоят, стоят минуты! Небо - ценой печали! Кто же? Кто же это, я не знаю... Знаю... Нежный, ласковый зверь
Світло
Холодний день і ночі холодні - Без тебе все не таке. Ті очі твої, чарівна безодня, Так манять до себе мене. Ти в мріях своїх літаєш високо, Ти прагнеш того що нема. Печалі як сни зникають
Ходить Ніч
Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я - Велим-велено начувать. Приспів: Що то ніч твоя, що то ніч моя, Що то ти є ти, а то я. Де
Я Пою, Пока Живой
Вот опять я с вами в ресторане, Голос мой немножечко хмельной. Мне в угарном пьяном балагане Легче петь, чтоб не дружить с тоской. ПРИПЕВ: Эх ты, жизнь, летишь и мчишься, не жалея седока! Эх ты,