Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Сумна Казка №1

В рубрике: Тексты песен — 24.08.2012

Жив на світі хлопчик,
добрий і вродливий,
у маленькім домі
з сонечком в вікні.

Сонечко світило,
а дитя раділо,
в житті не знало
горя і біди.

Мати рано встане,
сина нагодує,
візьме на руки:
бач безцінний скарб.

А дитя сміється,
мов струмочок ллється,
цілує маму,
в руці рука.

І жили в цім домі
злагода і щастя.
Люди дивувались
чудо не сім’я.
Мати працювала
син давав їй сили й щастя.
Мати певно знала, має дивнеє дитя.

Підростав хлопчина,
мав талант чималий,
бач складав пісень він,
добрих і сумних.

Приходили люди,
слухали дивились,
плакали сміялись,
далі собі йшли.

І пішли розмови
по цілому світі,
про чудесні пісні,
що їх співав юнак.
І з усіх усюдів
приходили люди,
з людьми послухати
прийшов німий бурлак.

І почувши пісні,
загорілась ненависть,
запалала заздрість
до дивного творця.
У безлюднім місці,
нагострив ножа він,
одної ночі, сталася біда.

Мати збожеволіла,
сина поховали.
Люди довго плакали,
а потім розійшлись.
Та пісні чудесні,
до тепер співають люди,
з піснями тими
дотепер між нас юнак.


Похожие новости.


Новорічна

Новорічна

Загадкові, загадкові бувають сни А навколо, а навколо вже лежать сніги Я не пам’ятаю, чого прокинувся так рано Але знаю, що наснилося мені я пам’ятаю Це прості слова Приспів: Ти і я, ла-ла-лей-ла-ла-ла (4) В новорічну, в



My Life’s Been A Pleasure

My Life’s Been A Pleasure

I still love you as I did in yesterday Many years have gone by though it seems just like a day It's no wonder that I love you you have been so



Не Беги За Мной

Не Беги За Мной

Почему ты говорил что любишь Опоздал, я уже не та теперь По чуть-чуть, может ты меня забудешь Зря ты так, вовсе я не зверь, поверь. Припев: Не беги за мной, я устала скрываться Отпусти, закрой и



Тумбалалайка

Тумбалалайка

Торкнулася струн музиканта рука. Про що знову мріє душа юнака. Всі друзі давно поженились кругом тільки у нього все уверх дном. Та що ж ти для себе, юначе, бажаєш, Ти клопоти зайві, проблеми шукаєш. Найбільше потрібні



Lark

Lark

The golden ratio the shell The stairs ascending round themselves The trees rustle as if to kneel and listen To the heartbeat of a lark or the lark in my heartbeat The oxygen in




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.