Біла Вуаль

Знову осінь настала,
Літа вже не вернеш,
Я тебе так чекаю,
Тільки ти не прийдеш.
Знаю зустрічі наші
Я не зможу забути.
Літа більше не буде
І тебе не вернути.

Приспів:
Я білу зніму вуаль,
Обніму чарівні коси,
Ти вже не моя на жаль,
Мене ти чаруєш досі. (весь куплет - 2)

Ти зі мною не будеш,
Ти уже не моя,
Може скоро й забудеш,
В тебе своя сім’я.
Ти сьогодні оділа
Плаття біле, весільне
Незажившу ще рану,
Окропила ти сіллю.

Приспів

Похожие новости.

Помахаю скрипалю І - заллюся. Сигарету припалю, Крикну: "Люся!" А вона мені: "Не мо’". Крикну: "*ля ти! Тільки погомонимо І - гуляти!" Приспів: Кущі. Дерева. Урвище. Як тут бракує ще когось... А вона мені: "Не *ля! Словом, годі. Хто це з дєвушкой гуля При

Ты натура утонченная, Папа твой в посольстве служит дипломатом. Достоевским увлеченная, А ведь замуж выходить давно уж надо, но... Припев: Девушкам из высшего общества, Трудно избежать одиночества. Девушкам из высшего общества, Трудно избежать одиночества. Оттого ты одинокая, Что все сказочного

Нарисую мелом, напишу: «I love you». Два сценария одной судьбы, Разный взгляд и цвет одной игры. Напишу о том, что ты ушла, Но вернулась вскоре навсегда. Ты же рисовала на открытках Двери для меня, что впредь закрыты. Не

Вчора не було слів, я відпустив тебе - вільна. Я бачу, ти хочеш з ним, я знаю, ти будеш, ти - сильна. Це зовсім не мій стиль отак опустити руки. Не стало, як

Алая-талая Алая-талая Осень одевала мертвые цветы Желтою листвою Жгла и целовала и для красоты Умывала кровью Алая-талая Утекает словно вода Письмо любви никуда Алую-талую Я ее дарю, я дарю Письмо любви никому Алая-талая Алая-талая И смеются звезды глядя с высоты Холодно и ясно И сгорает солнце