Біла Вуаль

Знову осінь настала,
Літа вже не вернеш,
Я тебе так чекаю,
Тільки ти не прийдеш.
Знаю зустрічі наші
Я не зможу забути.
Літа більше не буде
І тебе не вернути.

Приспів:
Я білу зніму вуаль,
Обніму чарівні коси,
Ти вже не моя на жаль,
Мене ти чаруєш досі. (весь куплет - 2)

Ти зі мною не будеш,
Ти уже не моя,
Може скоро й забудеш,
В тебе своя сім’я.
Ти сьогодні оділа
Плаття біле, весільне
Незажившу ще рану,
Окропила ти сіллю.

Приспів

Похожие новости.

Слова не ті і не тому, але бодай хоч щось... Хоч плот замість човна на переправі, І хоч не поперек ріки, а вздовж. І не душа, а плоть, але у вічній справі. Хоч пекло,

[The Mirror Of the Soul Part I] Brother, there's a man at the gate, he has something in his hand; He says it fell down from the sky, should I let him

Побудуй собі пам’ятник з глини. Не з мармуру. З нього - люди збудують, Якщо... Ти з глини зроби, ну хоч горня. Відшукай в собі Хоч дві-три хвилини Для світла і дня. Бо останній імператор Чорно-білої епохи Мішає жовте з синім І

It's my house and I live here (I wanna tell you) It's my house and I live here There's a welcome mat at the door And if you come on in You're gonna get much

Чтоб в страшной пустоте мое осталось тело Чтобы в последний раз душа моя горела Земным безсилием, летя в рассветной мгле И дикой жалости, доставленной из вне За поэта! Да, красавчик! А вот тема, вот еще,