Пробач
Жодного разу за все життя
Я не просив пробачень.
Тільки до Бога я ніс каяття,
Мав невгамовну вдачу.
Я і сьогодні не завинив,
Долю свою не зрадив.
Та інколи досить лиш кілька слів,
Щоб сумувала радість.
Приспів:
Гірке це слово, як полин,
Мені пробач.
Не зупинити часу плин,
Мені пробач.
Я помудрішаю колись,
Всміхнись, не плач.
За те, що пізно я змінивсь
Мені пробач,
Мені пробач,
Мені пробач...
Нас учить завжди розуміння життя -
Наука дається гірко.
Слова, наче стріли, так швидко летять,
Ранять кохану жінку.
Я небо під ноги тобі постелю,
Зірки у вінок з’єднаю,
Ні, доле моя, я тебе не люблю,
А просто без тебе згораю.
Приспів
Похожие новости.
Марш Сотні «Леви»
Гей, відкривайте до свободи браму, Кров’ю свячені золоті ключі: Вулицями Лева веде свою кохану Хлопець із лісу - місяць на плечі. Гей, не страшна нам ворогова страта, Гей, озовися, Батьку у віках. Хлопець із лісу гуляє
Черно-снежная
Не остыла печаль, завязала глаза, Я - луч, ты - небо! На удачу, на зло. Может быть, повезло, Что слишком тесно! Ты достанешь собой, я стану рекой Не просто так... Я теряю контроль - внутривенно огонь, Последний
Аве, Над
Вже змовкають останні ліси, Народи і мови згасають, як моди. Нема милосердя - зникають земні голоси, Нема милосердя до себе самих, до природи. Що залишим тобі ми, дитя? Мільйони самотніх у кожну хвилину. Нема милосердя -
Недолгие Разлуки
(К.Лель/И.Резник) 1. Знаешь, что, давай-ка разбежимся На недельку или же на две, Грешною свободой освежимся, Вдоволь погуляем по Москве... Припев: Недолгие разлуки нам для любви нужны, Чтобы не смолкли звуки под тенью тишины, Чтоб одинокий вечер грустил в
Нужен
Позади шаги по воде Мои сны тобою согреты Прикоснись, знаешь руки твои Пахнут солнцем, пахнут летом. Я хочу слышать голос твой И собой твои сны нарушить Признаюсь я самой себе Ты мне нужен, очень нужен. Припев: Не утонет солнце
