Пробач
Жодного разу за все життя
Я не просив пробачень.
Тільки до Бога я ніс каяття,
Мав невгамовну вдачу.
Я і сьогодні не завинив,
Долю свою не зрадив.
Та інколи досить лиш кілька слів,
Щоб сумувала радість.
Приспів:
Гірке це слово, як полин,
Мені пробач.
Не зупинити часу плин,
Мені пробач.
Я помудрішаю колись,
Всміхнись, не плач.
За те, що пізно я змінивсь
Мені пробач,
Мені пробач,
Мені пробач...
Нас учить завжди розуміння життя -
Наука дається гірко.
Слова, наче стріли, так швидко летять,
Ранять кохану жінку.
Я небо під ноги тобі постелю,
Зірки у вінок з’єднаю,
Ні, доле моя, я тебе не люблю,
А просто без тебе згораю.
Приспів
Похожие новости.
ЩастяНастяРадощ
I Крутився зранку глобус. Ти щойно вийшла, підкатив мікробус І навіть було місце, Біля вікна щоб сісти спокійно, В метро теж вільно Куди подівся натовп? Поїли дусту? Їдь спокійно, Сьогодні в місті пусто II Триває свято - Сьогодні лише дві пари І
Старые Раны
Я привык к тому, что всю жизнь мне везло, Но я поставил на двойку, а вышел "зеро", И вот самоубийца берется за перо И пишет… И скрип пера по бумаге, как предсмертный хрип, Мой
Лабиринт
Где-то одна... И тишина ... Ночью заснуть этой я не смогла, не сумела. Снова лечу и не нахожу места себе я в этом мире. Ты слово «где?» Ищешь в толпе,
Сумасшедший Мой
Розовый мартини, ледяной бокал, Капельки застыли, а дыхание в такт. Время неизбежно на часах бежит, Сладкая улыбка на губах дразнит. Сумасшедший, сумасшедший мой, Знаю, знаю ты один такой. Сумасшедший ангел-дьвол Будь со мной до смерти рядом. Я прошу,
Было Давно
Когда идет снег, черные мерзнут, Но стоит белый и настроен довольно серьезно. Самолеты летают ниже, зато длинней паровозы, Сильнее морозы и умнее вопросы. Уже ушел Михал Сергеич, но еще не было Бориса. В гостинице, в
