Слов’янин

Ми діти єдиних богів, разом на цю землю прийшли
Опанували цей край, але наші шляхи розійшлись
Було багато зльотів і падінь, але перед єдиною загрозою
Біла людина, схаменись! Ми кажемо слов’янським народам.

Слов’янин!
Досить братських війн!

Час забути минулі образи, доки ворог не знищив нас всіх
Мій брате по расі і крові, розіб’ємо стіну із криг!
Ми загубили священні клейноди - знак братерства білих людей
Мій брате по расі і крові - господар слов’янських полей!

В нас єдина Батьківщина - велика північна земля
Де арійські воїни жили, розпочали переможний шлях
Та коли загроза порядку оточує чорним кільцем
Слов’янин - це надія раси, що візьме караючий меч!

Похожие новости.

Ты явилась нежданно, как из лунного сна, О, если б знала ты, что мне нужна только ты одна! Ливни долгие лили, были ночи без сна Но в стуже сердце озарила

You're sitting in your high castle looking down at us. Sure that we'll be happy slaves, who'll never make a fuss. There's a reverential silence as millions watch you snore. Live to serve, serve to live. Well,

Зажигается свет Ночью в окнах рассвет. Я читаю в них знаки... Город жжёт фонари, И такси и "03" - Все готовы к атаке... И дома в серебре От дождя заблестят. Затанцуют устало. Я искала тебя, не смотрела назад... Голос мой,

От звонка до звонка я свой срок отсидел, Отмотал по таежным делянкам. Снег щипал мне лицо, ветер вальсы мне пел, Мы с судьбою играли в орлянку. Ноги раз рисовал, по пути кассу взял, Только Кланечки

Где по земле, белым саваном стелется небо, Где до огня, километры нехоженых троп, Я проходил, оставляя апокрифам небыль, Боль рваных струн да сумятицу брошенных строф. Как взнуздала Русь Рукавами рек Кочевой восток В седлах запада. В поводу