Генерал
Коли твоє серце кличе підняти правди меч
I в шум штандартів ти чуєш голос богiв, що кажуть "Вперед"!
Один зрадив країну, iнший батьківську кров
А він поцілував свою землю, пiдняв меч і пiшов!
Земля стогнала пiд кроком солдатів, але боги казали "Вперед"!
Вони йшли за смертю, але смерть за правду завжди була бiльше нiж смерть
Iх пам’ять навiки в серцях патрiотів, пам’ять про "Галичину"
Вони визволяли свою країну, країну твою i мою!
Генерал, твоє військо лежить на полях перемог i поразок
Генерал, ти не зрадив народ до кiнця
Кожен з тих, хто був поруч назавжди залишиться з нами
Генерал, ти навiки на бiлом конi i з щитом прабатьків у руках!
Були холоднi ночi,
Були палаючи днi
Вiтер гнав снiг
Вiтер гнав спеку
Пліч-о-пліч ратники йшли
В бiй за країну
За матiр єдину
З крицi арійський кулак
Вогненна мiць німецької зброї
В білих слов’янських руках!
Вiрнi його солдати, що йшли за ним до кiнця
Вої великої країни, що матір для них була
Проти вогню і смерті, вони йшли по кривавій землі
I першим йшов генерал Шандрук під прапором з руною "Zig"
Генерал, ми всi солдати твоєї армії
Ви вiддали життя, але дiти тих воїнів живи!
Генерал, твiй бiй не скiнчен, ми пiдем до обрію
Щоб здолати кривду, встановити арійський закон!
Похожие новости.
Законы Жизни (feat. Отверженные)
Таковы суровые законы жизни... Или, говоря короче, жизнь диктует нам свои суровые законы... Тихо! Совсем не плохо! Без страха в глазах! Вера в крах мира из-за грехов! Хохот сверху, в могилах прах с духами, В
Nobody But Me
Don't waste your time looking over your shoulder Those loves from the past ain't getting no closer When I look in my future you're all I can see Don't go loving on nobody
Someone Else Not Me
Now while the beat is slow Here in your arms I sway Now that the light is low Something I want to say I guess you've known it for a while But I mean trouble I
Поет Гитара
Здравствуй, город первых майских гроз, Здравствуй, свет твоих полночных улиц. Здесь я пацаном когда-то рос, Ох, хватало ссадин и заноз. Юности нашей родные вечера, Танцы, гитары и песни до утра О чем-то близком и родном, О том,
Изнанка Света
Сердце хочешь - сорви его с ветки, колыбелью его обними. В незакрытые белые двери наблюдаю я белые дни. По стеклу, под одеждою ветра босиком пробежим до конца. На изнанке над розою света зарастаем