Генерал

Коли твоє серце кличе підняти правди меч
I в шум штандартів ти чуєш голос богiв, що кажуть "Вперед"!
Один зрадив країну, iнший батьківську кров
А він поцілував свою землю, пiдняв меч і пiшов!

Земля стогнала пiд кроком солдатів, але боги казали "Вперед"!
Вони йшли за смертю, але смерть за правду завжди була бiльше нiж смерть
Iх пам’ять навiки в серцях патрiотів, пам’ять про "Галичину"
Вони визволяли свою країну, країну твою i мою!

Генерал, твоє військо лежить на полях перемог i поразок
Генерал, ти не зрадив народ до кiнця
Кожен з тих, хто був поруч назавжди залишиться з нами
Генерал, ти навiки на бiлом конi i з щитом прабатьків у руках!

Були холоднi ночi,
Були палаючи днi
Вiтер гнав снiг
Вiтер гнав спеку
Пліч-о-пліч ратники йшли
В бiй за країну
За матiр єдину
З крицi арійський кулак
Вогненна мiць німецької зброї
В білих слов’янських руках!

Вiрнi його солдати, що йшли за ним до кiнця
Вої великої країни, що матір для них була
Проти вогню і смерті, вони йшли по кривавій землі
I першим йшов генерал Шандрук під прапором з руною "Zig"

Генерал, ми всi солдати твоєї армії
Ви вiддали життя, але дiти тих воїнів живи!
Генерал, твiй бiй не скiнчен, ми пiдем до обрію
Щоб здолати кривду, встановити арійський закон!

Похожие новости.

Only Words I Know

Ever since I saw you standing there I couldn't get you outta my mind So I thought I'd come and talk you But you couldn't understand my lines Girl its like in our chemistry There

Ростов-Папа

Очертания...пыль, скрытные здания, Как всегда современные, по античному надменные! Перекресток начал воровства- Он стоит у колыбели Кавказского Братства! Здесь, где звезды видят мысли людей, Где неоновые лампы смотрят танцы теней, Напевая шорох мостов, обрывки снов, Свои темные

Время

Песочные люди А, Западный Сектор... Ага, сага о жизни и смерти... Змей, Кактус... Сто страшных лет под чёрным парусом Сбываются строки из предсказаний Нострадамуса Тяжелые даты, как отпечатки на дактилоплёнке Остались в памяти, остались в памяти Протяжные ноты

Зимний Поцелуй

В тот зимний день, Земля была в объятьях, С ума сошедших от любви небес, метель мела, Как - будто в белых платьях, По городу шли тысячи невест. А город жил разлуками и встречами, И праздновали люди

Пока

Пока... А ты ушел так быстро, В моей душе оставив боли след. Пока... А завтра будет то же, Было так уже сотни лет. И сколько раз я это слышу, Привыкнуть