Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Ноги рвуться нам до танцю Не здолати нам бажання свого В ритмі блюзу, в ритмі джазу Ми танцюємо, танцюємо Шалений ритм життя не має вороття Тебе кохаю я і в танці це визнаю Давайте разом ми

Розступилися дві доріженьки – Затомилися мої ніженьки. Дві доріженьки розступилися – Почуття на два поділилися. Піду в першу даль – Принесу печаль. Залишу собі біль і відчай, Спогад снів моїх, Пристрасть довгих літ – Піду в першу даль – Заколишу

She had an horror of rooms she was tired you can't hide beat When I looked in her eyes they were blue but nobody home Well she could've been a killer if

А-американо, ла-италиано, у но хулигано, ты обычный рашн бой /2раза I На пределе тормоза, стальные нервы никуда-а А Понедельник для тебя день тяжелый, Ну как всегда Ты такой как все, ведь ты боишся проблем

Fires are burning up the forests Down along the Amazon There's children starving in Guatemala They're just barely hanging on [chorus] And I pray they'll find the answer That there's a way to right the wrong And