Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Час кидати каміння, час збирати Час віддати все те, що треба віддати Залишити сумління маєш ти Час йти до мети Час знайти себе, час знайти її Зрозуміти хто друзі, хто не такі Час рікою минає, час

[Intro - big meech] This big meech from the richest black muthaf-cking gang in the world My nigga always say, there's only two things a nigga can do for you You either got

Стихи и музыка: А. Васильев Нам осталось по чуть-чуть Самых разных вин Ты ведь будешь пить со мной Я не пью один Ночью хорошо вдвоем в постели Пить Третьей мировой войны коктейли Спрятан твой запретный плод где

Душа моя у вирі снів Вуста мовчать немає слів Не можу більше я без тебе Я хочу знов торкнутись неба Цей світ без світла лиш печаль А дощ паде вселяє жаль Набридла музика без звуку Яку втомились