Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Raised in the hood, never thought I'd make it this far. I went from standing on the block... to my clock,... I even got hustled a lot, mainly by crooked cops, Life wasn't

Я держу в руке патрон: Гильза, пуля, капсюль… Так с любовью сделан он, Кто-то постарался. Получил зарплату в срок За работу мастер, Чтобы завтра кто-то смог С пулей обвенчаться. ПРИПЕВ: Не будите лихо, А не то разбудите, Не судите строго – Не

Тінь, тінь зявилась на стіні, Ти знов мандруєш увісні. Ніч, ніч - мені пора іти. Що я роблю, а як же ти? Стоп! Стоп! Нікуди не піду, Бо вже нікого не знайду. Крок, крок від щастя

Україно мене ти зростила, Моїм крилам ти силу дала. Я люблю тебе, матінко мила, Рідна батьківська земле свята. Мати рідної мови навчила, І навчила співати пісень. Нині, я віддаю свої сили Україні моїй - день у день. Розцвітай

You are so beautiful to me You are so beautiful to me Can't you see Your everything I hoped for Your everything I need You are so beautiful to me Such joy and happiness you bring Such