Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Що ж це я Що ж це я не зумів Зупинитися вчасно Все ясно Зі мною тепер і назавжди Пізно не йди Не йди від мене Я наллю собі я наллю тобі вина А хочеш із медом Приспів: Хто ти

Я была за камерой, на съёмках, Когда Бог наш мир сотворял. "Всё в нём будет правильно" - С улыбкой безмятежной он повторял. Но мы навсегда детьми не остаёмся, По целям бьём и сами в стены

Вся земля утихнет, Звезды с неба упадут, Я к Тебе прейду, Новую песню хвали Тебе спою. Приспів: Ох как странно, Бог как странно, Жить не зная Тебя Ох как странно, Бог как странно Когда в моей душе пустота. Не

Preacher man walked into the club and he said He said, hey girl can't you walk a mile straight? Father I'm torn and I'm selling my soul to the Rhythm, the beat and

( муз.В Матецкий, сл. М. Файбушевич ) 1. В такси, трамваях и метро Я голос твой негромкий слышу. Толь ветер стонет за окном, Толь мелкий дождь стучит по крыше. Голос твой шепчет мне: «Возвращайся». В