Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

You make me feel like I'm losing my virginity The first time every time when you touch me I make you bloom like a flower that you never seen Under the sun we

Ти ідеш повільно, ніби божевільний, І тримаєш небо в своїх руках. Але ти не чуєш, але ти не знаєш. Правду ти ховаєш в своїх очах. Я тебе не знала, але відшукала, Іскру запалила в твоїх

When i feel all alone And nobody knows Still got a smile for awhile I cant let it show Dry my tears, have no fears And when im backstage feeling down And the lights come on No

Досчитай до пяти и начинай свои поиски. Раз, два, три за спиной твоей прячется мир. Сколько лет тебе? Пятнадцать, Семнадцать, неважно, всё впереди ты еще в начале пути. Раз, ты уже готова бежать, твои

So your mama taught you right from wrong and you wouldn't want to disappoint her But you been lonesome a way too long and what you don't know really won't hurt