Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

(Diana Ross/Bill Wray/Kim Bullard) I was lost in darkness all alone On the streets no place that I I could call my own Time's so hard Rain everywhere down below Until the day I heard your

Ображайся не мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене – Все одно я люблю твої очі І волося твоє сумне. Хай досада чи гнів жевріє, Хай до сліз я тебе озлю – Ти для мене не тільки

L? larau? l? rarau? l? raraue? l? rarau? O que h?, escondido. Por tr?s desses olhos teus. N?o h? nada, percebido. Diante do sorriso meu. Sorriso perfeito da boca de quem se beija. Os olhos escuros

Наслаждайся Наслаждайся С утра умылся, побрился, На завтрак бургер в колледже. В троллейбусе в угол забился, Не опоздал. Ты доволен, а ? Тебя никто не узнает, Ты весь цветёшь, даже пахнешь. Во

Я пам’ятаю час, коли лиш починався світ Хто міг, той підіймався та йшов. Ішов собі високо в гори, взявши у похід Свою надію сильну, як любов. Приспів: Що все буде добре Для кожного з нас. Що все