Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Ти не лишила нічого Тільки один біль Ти десь гуляєш Я вже не твій Ти десь в Канзас-сіті Я на Міссісіпі О, так І це мій шлях І це мій блюз Моє перехрестя Де я стою Ніхто не любив тебе А я

It's been a while since you looked my way And even longer since you touched my face I'm sick and tired baby Of feeling like I live alone The only time you seem to

Он с детства был слаб, он познал унижения. Изгой в этом мире искал силы суть, И в книгах волшебных, найдя утешение, Ступил на извилистый магии путь. Он не просил, не просил помочь - Он видел

сл. и муз. В. Івасюк У мріях я завжди була твоя, У мріях ти завжди був мій, Та часу течія, нестримна течія, Зміла сліди тих мрій В моїй душі... Приспів: Зникло наше “Бути, чи не бути”, Ген,

Could it be magic? Could it be a fantasy? Maybe I'm dreaming 'Cause it sure seems to get to me You say that you want me Say there'll be no-one else Make me no promises 'Cause we