Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Муз: О.Попков Сл. О.Попков Когда-нибудь время свой бег вдруг замедлит, И ты обернешься назад. И вдруг заметишь как под ногами, Желтые листья шуршат. Печальный ковер, не сложившихся судеб Парит и парит над

I still love you and I don't why And I can't rise above you so I don't even try And tonight there you are holding her close to your heart And I try

She sparkles, she dazzles, she lights up the room We walk together to a table for two Every man stares but her eyes are only for me We take to the dance floor,

Is everybody ready? Hello, hello, somebody pick up that phone I love this song. Honey, you look so sunny With lots of feelings I better wait Honey, so sweet and sunny My heart is taken I beg

Спи младенец мой прекрасный. Баю баюшки баю, Тихо смотрит месяц ясный в колыбелечку твою, Спи глазок,