Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Я поринаю глибоко У рідину каламутну, Біле - біле молоко. Я далеко, вже далеко. Коли лила, коли лила Так багато ти розлила Тих зірок, тепер хтозна Котра зла, а котра наша. Приспів: Молоко Мило нас Мало. Поринаймо глибо - Коло нас Вічний час, Мамо, Ма-мамо. (весь

"Бог Предвічний народився!" - Дружно заспіваймо, Бо прийшов до нас Спаситель, Щиро привітаймо. Всі гріхи твої й мої Він прийняв на себе. "А тепер покайся ти, - промовля до тебе. - Живи в Бозі, не гріши,

А я тебе любив В кіно тебе водив Не спав я і не їв Цілував навколо Я тебе кохав Не думав і не знав Не думав не гадав Що ти потвора Тепер я валяюсь на дні І все однаковісиньке

Woah I know you're trying to make me happy, And I know you're doing it you're way, way. And I don't always make it easy To know the perfect words to say, say. If you

Du haut du m?t,hisse et h?, l? c'est bas Ci-git l?-haut la vigie comme le gardienne de nuit J'vous vois tout ptit mais c'est toi qui me tutoie dans cet ennuie J'entends l?