Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Три круки сидять на гіллі на узбоччі, Всі три вони чорні, чорнійші від ночі, І став з них один у другого питать, А де ж нам сьогодні снідання дістать. Гей-хоп, тралала, А де ж нам

The twilight falls on shadowed walls The day dissolves into the point of no return We cross the line with silent signs The night seduces us of the possibilities Can it be, that finally Take

(Ma?tre Gims) J'ai pr?f?r? partir et m'isoler Maman comment te dire, je suis d?sol? La conseill?re m'a clairement n?glig? Et moi comme un teb? j'ai dit OK Et tous les jours je pense ? arr?ter Les

Сім віків у глибині вод морських, на самому дні Сім віків серед риб піраній, мурен, морських котиків Довгих сім віків тому, мій корабель зі скарбами затонув Я закований у ланцюги любові яка полонить.

They say time waits for no man And neither does this woman I've been trying hard to understand Would it be? Many moons have come and gone And this little heart's still holding on To what