Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Не-не-не-не-не не прийду Я вже знаю, що ти мені розкажеш До-до-до-до друзів піду Вони скажуть те, що ти не скажеш Може треба не так Може треба тихіше та спокійніше Але я без подяк Мені треба щось більш

See me loving you A fool without a lover How can that possibly be Maybe you can show me why I shiver when you're closer I remember your touch without it Let me drown in your

Не питай мене нічого Лиши мене в спокою Я хочу бути сам Старі рани, як каміння Падають на мої плечі Це все твоя вина У моїх ріках знов панують твої води Води з твого джерела І несуть мене

Ти, це просто ти Ти хочеш тільки як вони Я, це просто я Я так не хочу як вона Приспів: Паперове кохання - То є законів любові незнання Підчепили її як заразу Так скажи, чому ми разом? Вони, завжди

Не блукай, кохана, темними ночами. Папороть - чар - зілля не шукай, Бо кохання вірне ходить поміж нами, Тож моїх сватів ти зустрічай. Приспів: Стежкою Любові, мила, вирушаймо, Та свої серця навіки поєднаймо. Захищу тебе я від