Музей Старожитностей
Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.
На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).
І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...
Похожие новости.
Wof?r Man Lebt
Ich bin gestern, als ich barfu? war, auf einer Frage ausgerutscht, die ich irgendwann mal verloren hab und die schon l?nger da gelegen haben muss. Ich hab solang' nichts mehr von ihr geh?rt, ganz vergessen,
Compliments Of Your Waitress
The day drags on and stumbles I'm far too tired to smile From the kitchen to the tables I must've walked a thousand miles The man at table number seven He's not where he wanted
Цветы
В поле, во широком поле Ветер гуляет на просторе В поле, словно в синем море Волны бегают на воле Высоко облака ватные Упаду в траву мятную А кругом васильки синие Наберусь от земли силы я Мне бы жаворонком
Заходите Гости
Есть в жизни черные линии И мимолетные праздники, Приходят сны одинокие, Но есть и дни - безобразники. Льстецов я разных не слушала, А в слухи просто не верила, Но на дорогах извилистых Друзей хороших я встретила. Заходите, гости,
В Небесах (feat. Mic Dogg, DJ Wide)
В левой реку джоинт в правой огонь Погружаюсь в дым с головой Высоко в небесах Я закрываю глаза В левой реку джоинт в правой огонь Погружаюсь в дым с головой Высоко в небесах Я закрываю глаза Когда я
