Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Що загубили ми в саду Слід наших мрій Що ми взяли сюди з собою А що лишили назавжди Що нам вдалося зберегти Тепло дощів Чим ми прикрасили дорогу І скільки кроків у пітьмі Тепер над нами нове небо І

You walk around in other towns I’ve seen you out, just hangin’ ’round It’s what you chose and I suppose You’ll need me one day, need me one day You throw away every other

Случилось пару лет назад, В душе осталась трещина. Помню похороны, кричала женщина. Словно она и была центром земли, Когда стояли над могилой мы. Ливень лил… Муж успешным был, знаю не по рассказам Имел хороший бизнес, видимо был

As you might know, my father was a rich man, his father was rich, I'm gonna be a rich man too, oh yeah! Right now my job is to have fun, buy

Elle est libre Elle a deux vies, Mais pas de chance Pas d'?quilibre Mais elle fait de son mieux Elle penche Aimer Et fondre l'or Faire de la mort Une immortelle R?ver Jusqu'? l'aurore Aimer encore Aimer le ciel Lonely Lisa ! C'est bien ?a Un