Музей Старожитностей
Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.
На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).
І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...
Похожие новости.
В Пропасть
Ты на вершине мира. На лавине белой. Мне не хватает силы Чтобы это сделать. Просто, в пропасть… Чтобы тебя сбросить… Я попадаю в сети, Падаю на камни. И, задыхаясь, ветер Трогаю руками… Просто, в пропасть… Чтобы себя сбросить… Просто… Чтобы себя сбросить… И я
Люди, Как Птицы
Муз: Натан Сл. Д.Тамбовский Не друзья, не враги - просто чьи-то шаги, Просто чья-то любовь нас закружила с тобой. Кто из нас виноват, может быть листопад, Или просто судьба тому виной? Чувства или мечты, может
Sound And Vision
Ahhh... Ahhh... Doo, doo, dooohoo, doo, doo doo, doo, doo, doo, do-do, doohoo Don't you wonder sometimes 'Bout sound and vision Blue, blue, electric blue That's the colour of my room Where I will live Blue, blue Pale blinds drawn
Queens Get The Money
Eh yo Queens get the money Niggas still screaming Paper chasing Where presidential candidates is planning wars with other nations Over steak with Masons Pregnant teens give birth to intelligent gangsters Their daddy's faceless Play this, by your
Тетя Тань
На морозной заре вижу маленький двор: Там хозяйка одна выбивает ковер. Все одна, да одна, и который уж год, Вдаль куда-то зовет тот ковер-самолет. ПРИПЕВ: Только ты не бей ковер, перестань, Он ведь у тебя
