Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

[Chorus] Where them gangsters at? Where them dimes at? Where where them gangsters at? Where them dimes at? Where them gangsters at? Where them dimes at? Where where them gangsters at? Where them dimes at? Where them gangsters at? Where

You came to me within a dream, Not everyone is who they seem, All these words we can't redeem, Like the great magic of our world, Corroborated by your words, Splitting planets into thirds... Baby oh

Uh-uh, uh-uh, uh-uh... [Chorus] A Mastermind - Sees it coming before it comes A Mastermind - Before he go to war he counts his one A Mastermind - Everything planned out perfect, in case

Небо і я - то майже сім’я Скільки разом спалили зілля Я не допив ще свого життя Хоч кожен початок шукає кінця Приспів: Ти як? Чи не проти Вдихнути мій дотик Стояти навпроти Небо лягло, вдарило током Ти як?

Автор слов: Виталий Куровский Композитор: Андрей Данилко, Генадий Крупник Утром, днём и вечером и в дождик, и в снег, Мудрые советчики советуют мне: что носить, что петь и с кем жить, Всем я