Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Мы с тобой должны поговорить, Нереальная дилемма в сердце, Мы с тобой не можем не любить, Но не можем и остаться вместе. Думала я долго, но ушла И не пожалела почему-то, Проживала каждую минуту – Будто

Ти вимикаєш, заміняєш свій мінус на плюс Ти вимикаєш, заміняєш свій мінус на плюс Ти вимикаєш, заміняєш свій мінус на плюс Плюс на мінус Ти купувала, чаклувала своїм тілом пісні Ти купувала, чаклувала своїм тілом

[Spoken:] Let me tell you bout a song called Doc Brown And it needs no introduction [Sang:] He was just an old country doctor in a little Kentucky town Fame and fortune had passed him

Таня Львова захотела В медицинский институт, Дядя нанял ей студента Долговязого, как прут. Целый день в пустой гостиной Он крутя свой длинный ус, Объяснял ей имперфектумы Причастия на "us". Медицинский институт. Медицинский институт. Медицинский институт. Медицинский институт. Медицинский институт. Таня Львова, как ребёнок, Важно

Мій товариш каже – Зараз без протекції нікуди! Всюди всім потрібні свої люди – Позбирались докупи, паскуди! Кум... Сват... Зять... Брат... Хоч кидай усе та хапай автомат! Словами затарились файними, Тиснуть на тебе питаннями! Хто ти є? З