Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Я прокидалася з вітром шукати весну, Я піднімалася вгору гукати весну, Щоби зігріти у сонці долоні мої, Щоби думки відігнати холодні й сумні. Приспів: Блукала по траві, шукала як могла, Блукала у пітьмі, весну свою знайшла. Я

Love me like you do Love me like you do, like you do Hold me tight and don't let go What am I to do? When you love me like you do Like you

Неболовы ставят сети От мечты и до мечты! Я попала в них, а где ты? Скажи, скажи. Неболовы точат точно Время острые клычки... Это больно невозможно, Но где же ты?! Припев: Замедленная бомба, Замедленный прыжок. Я заведу часы на срок! Замедленная

Ллється пісня буревісна по Лемківщині кругом Гей-гей, ллється пісня - то повстанці йдуть шляхом. Гордо й сміло, вправо й вліво, мазепинки з тризубом. Гей-гей, гордо й сміло - то повстанці йдуть шляхом. Серце в’яне

Настояне на сонці і медах, Ячмінний подих вітру степового, Це пиво має неповторний смак, Микуленецьке варте золотого. По вінця я свій келих наливаю, Тікаю від усіх своїх проблем, Хмелію легко і душа співає, Скажу відверто, це едем. Приспів