Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Я хочу просто дивитись на речі Я просто хочу не думать про час Співати, мовчати, не ховатись у втечі Бути собою посеред всіх вас Я хочу позбутися жалю та фобій Я дихати хочу не так,

1 Там, де річка, наче стрічка В’ється через балку, Закохався юний місяць В молоду русалку. Казковими берегами Ходить він щоночі. І русалочці маленькій Ніжно так шепоч... Приспів: Ру-ру-русалонько, До бережка приплинь. Ру-ру-русалонько, Мене ти не покинь. 2 Він по небу їй збирає Зоряні букети, І всю ніч

По воді, по воді, качечка пливла. По воді, по воді, качечка пливла. По воді, по воді, качечка пливла, Річечка з нею кохання принесла. По воді, качечка пливла, У човні кралечка сиділа. Їх річка чистая несла І моє

Серед диких степів, де простори ланів, Там де вітер по полі гуляє. Там в чужій стороні, без рідні, без сім’ї, Молодий партизан умирає. Рідний край він любив і дівчину лишив, І пішов з ворогом воювати. Бо

С самого утра у нас хорошее настроение, Вся команда в сборе, можно начинать движение, Разминаем травку, гоняем по кругу, Вдох-выдох-вдох, передаём друг другу, Я помню забил в первый раз, так случилось, Случайно, само собой как-то