Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

I know that we are young And I know that you may love me But I just can't be with you like this anymore Alejandro She's got both hands In her pocket And she won't look

1 куплет : От центра к центру бегу за ним Других не слышу, он мне необходим. Бегу по улицам через светофор Зависима от тебя, ты – мой приговор. На красный свет, я к тебе спешу Бешеную

Олы юлнын тузанын ла (Пыль большой дороги) Узем курдем тузганын; (Сама видела, как поднималась.) Белми калдым, сизми калдым (Не заметила, не почувствовала,) Яшь гомеремнен узганын.

Psychodelicate girl - come out to play Little metal faced-boy - don't stay away They're so war-torn and resigned she can't talk any more What are they trying to prove? What would they like to

Нам циганка ворожила, карти клала із колоди, Обіцяла не торкнуться долі нашої незгоди. Ворожила-обіцяла, підморгнула на прощання, Та чомусь нам не сказала берегти своє кохання. Приспів: Ворожи - не ворожи, та коли в душі пітьма Ти