Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

The best years of my life I placed into your hands Now suddenly you've made, you've made a change of plans That world we built for two does not include me now That

Муз: О.Пахомов Сл. О.Пахомов Я тебя любила, я ждала, А ты не пришел ко мне. Белая черемуха цвела Я летала как во сне Видно, не судьба мне говорят Видно, ты не будешь мой Чья-то скороспелая весна Поманила за

If I was a cloud, I'd make baby raindrops And they'd feed the treetops If I was a cloud If I was the sun, I'd shine on the flowers And pass on the power If

[Mariah (Speaks):] "I was like, why you so obsessed with me?" So, Oh, Oh-O- Oh. So, Oh, Oh-Oh-Oh. So, Oh, Oh-O- Oh. So, Oh, Oh-Oh-Oh. So, Oh, Oh-O- Oh. So, Oh, Oh-Oh-Oh. So, Oh, Oh-O-

Буде нам з тобою що згадати Після довгих збавлених ночей. Вивчив я далекий звук гарматний І тривожний блиск твоїх очей. Твої очі – квіти темно-сині На узбіччі радісних доріг. Чи зустрінемось з тобою знову На своїх дорогах