Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Он словно Аль Пачино Уж сколько раз ему стреляли в спину А он всё живой, даже дружит с головой Он словно Аль Пачино Мами! И все мами говорят ему: "Какой мужчина!" И нет причины снова

This is the time at the end of the day When I need your smile and I long for your voice You're like a song in the air It's a tune I will

Моя люба, моя зоре, моя пісня, моя горе У в’язниці та на волі я шукав тебе Через степи, через гори, через ліси, села й море Через хмари та примари я чекав тебе Приспів: Моя люба,

Теплий вечір в центрі міста, Панки, готи, металісти, Файний "open-air party" - Heavy-metal в кожній хаті! Ти одна не прийшла, Я чекав, все дарма, все дарма, Твоїх слів я бажав, Та в натовпі тебе я не знайшов,

Schon oft haben wir uns voneinander getrennt, wir kamen immer auf den Knien zur?ck. Doch dass es dieses Mal irgendwie anders ist, wei?t du so gut wie ich. Unser Weg ist hier zu Ende, mit