Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Заховалося сонце Між дрімучії хмари А земля дощу так чекала Зацікавились очі Що за дивнії чари І життя без неї не стало Надії, що все буде Як в казці – так любо Як рибі на дні Тільки пити не

you leave in the morning with everything you own in a little black case alone on the platform the wind and the rain on a sad and lonely face mather will never understand why you had to

Янчык, Янчык што бы-с зробив гея-гоя Гей як бы мене другий любив чугая Зробив бы-м ся сивим пташком гея-гоя Сьпівав бы-м ту під облачком чугая Боже, Боже што ся робит гея-гоя Милий до ня не

WAIT A LITTLE LONGER PLEASE JESUS WITH BONNIE OWENS (Hazel Houser - Chester Smith) « © '54 Central Songs, BMI » Here the labor is so hard and the workers they are tired And our

Bows and flows of angel hair And ice cream castles in the air Feather cannons everywhere I've looked at clouds that way Now they only block the sun They rain and snow on everyone So many