Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Муз: Н.Тагрин Сл. А.Боголюбов Я вновь к тебе иду - мой Летний сад, Я так люблю твой листопад. Я принесла тебе радость и боль, От бед меня, ты скрой листвой. Мой Летний сад

Now the winter has come To eclipse out the sun That has lighted my love for sometime And a cold wind now blows Not much tenderness flows From the heart of someone feeling so tired And

In the event that this fantastic voyage Should turn to erosion and we never get old Remember it's true, dignity is valuable But our lives are valuable too We're learning to live with somebody's

Fear is like a tree That grows inside of me silently And you could be my blood And be a part of me secretly I've lost a war I've lost a fight I've killed a man Wasted

Два ответа сразу, если ты задашь один вопрос. Зажигалка, красный, перекресток, ненавижу, SОS. Тянутся верёвочки, он точно догадается, Спросит где гуляла я пантерочка-красавица, Но налево и навстречу. Ля ля мур, мурлычу, как кошка, Картавя немножко, я