Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

I made the first move on the floor Hard on the points And driving hard for more But you weren't keeping score I couldn't let you get away I tried to think of something cool

День і ніч навпростець в поля Я іду один, я топчу рілля. Обрій сонцем світ засліпив, Я дивлюсь навкруг та нема степів... Чути пісню тихо в Дикім полі - То птахи співають сутінкові, Вітер жене хвилі

Uh homie, you don't really want me to shine Like Boston George, ain't wanna give up his connect to Diego You the type of nigga that wanna come up, but want me

Таешь на ладонях Незаметно не догонят Ты же знаешь, знаешь Пульсы - сто ударов Ты почувствуй без пожара Не устала, не устала Называй меня ветер Называй меня сердце Называй меня воздух Называй меня ветер Называй

Поздний час Шум дождя И печаль в твоих глазах Холод сентября Фонарей Тусклый свет Лица грустных тополей Тень слезы твоей Наш сезон дождей Дождь льет - не беда Взгляд твой скажет мне "да" Дождь льет, я с тобой, с тобой Дождь льет