Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

А за морем першим Гамерика з плюшу, А за морем другим Гамерика з терну. Щоб не так гостро цілили в душу Одягни їй дурня броню панцерну. А на дні Гамерик золоті схрони, А ти й

(Burt Bacharach/Hal Davis) Here I am Here I'll stay All of my life we'll be together you and I I was afraid but now my doubts and fears are gone Here I am And here I'll

Sadie, Sadie married lady See what's on my hand There's nothing quite as touching As a simple wedding band Oh how that marriage license works On chamber maids and hotel clerks The honeymoon was such delight That

Up here in the crows nest I am swimming through the breeze One last memory from the sun as it is sinking by degrees And high above the albatrosses, on the wing

Эти роли не для нас, не играем мы сейчас Ядовитая, разбитая, убитая я Всё забыто, решено, слёзы высохли давно На пути к новому миру и счастью я. 1 куплет. Все чувства снегом замело, Боль впитала то