Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Oh my brave hearts, we must leave this land tomorrow, We can't live here anymore, And in the quiet hours, we talk before the dawn; And the old hearts, they are calling from

[Verse 1] Oh sweetheart, put the bottle down You've got too much talent I see you through those bloodshot eyes There's a cure you've found it Slow motion sparks You caught that chill Now don't deny it But

Mama did she leave to go to Memphis Are you taking care care of Braidy while she's gone And mama is she down there drown the mem'ries Surely she won't be in Memphis

I thought I heard you pulling up outside It's just the wind whisperin' through the pines I haven't seen who I'm looking for Just empty shadows in my open door The empty closet where

Broke down in this little town* I'm just trying to make a name To get myself up off the ground And since I was a little boy I've been making noise hoping it