Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

How does it feel out on the ice? You speak to the crowd but nobody hears It's not a dream and you are no Christ And you're not alone come in from the

Blonde hair, blue jeans, best thing I've ever seen, She looks great, she feels good, lives in my neighbourhood, And when she walks past my house she brings me to my knees, It's

(So long!) Congratulations, break a leg tonight What a shame I heard the understudy died under the knife Crying backwards under bedroom lights (The operation) I don't think you'll ever want to love me You'd better

Friends of mine they said they were friends of mine Said they were passing time more like a waste of time Close the door I said close the door I've told you

When you look into my eyes Tell me what you see You're the object of my desire My secret fantasy I see the fire, I feel the flame It gets me everytime you look my