Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

(Т.Залужная/Т.Залужная) 1.Не меняю и не сетую, Убегает чувство светлое. Не бросай монету медную - Не поможет. Но пройдет зима усталая, С гор вода сбегает талая, Распустилась роза алая За окошком. Припев: Прощай любовь - и точка, А после точки вновь, Срываю лепесточки, Гадаю

Там, в Ойкумени на краю, Де пережив i злети, й стреси, Вгледiв я суджену свою З iм’ям прекрасної принцеси. Приспів: Дiана, Дiана, Дiана - Давньоримська богиня. Моя єдина, моя кохана, Серця мого берегиня. Там норма - мiнус сорок п’ять. Там

Vater unser, der Du bist im Himmel, geheiligt werde Dein Name, Dein Reich komme, Dein Wille geschehe, wie im Himmel so auch auf Erden. Unser t?gliches Brot gib uns heute, und vergib uns unsere Schuld, wie auch wir vergeben

Це добре, як в твоє обличчя дивляться кохані очі, Щоб так було завжди, ти будь-кого розірвеш в клоччя, Не губи кого ти любиш – щоб було кого губити, Й не втрачай свого обличчя,

Я хочу что бы ты, Делал так, как я хочу. Я хочу что бы ты, Думал так, как я хочу. Я хочу что бы ты, Видел сны, но сны где я. Называй меня – Девочка из