Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

День і ніч навпростець в поля Я іду один, я топчу рілля. Обрій сонцем світ засліпив, Я дивлюсь навкруг та нема степів... Чути пісню тихо в Дикім полі - То птахи співають сутінкові, Вітер жене хвилі

1,2 Well she's a tongue twisting storm, she will come to the show tonight Praying to the light machine She wants my honey not my money she's a funky-thigh collector Layin' on 'lectric dreams So

Грай… грай…грай… Думай… думай… думай... Співай… співай... співай... Біжи... біжи... біжи... Приспів: Але ні... ні... ні... Те тікай! Дивись... дивись... дивись... Дихай... дихай... дихай... Знай... знай... знай... Лізь... лізь... лізь... Приспів Слідкуй, щоб все контролювати Не спи, бо вже не можна спати І пам’ятай

Ці твої друзі - вони чіпляються на тебе. Світ ілюзій - і ти потрапив вже на небо. Так красиво вони малюють тобі крила. Від дарунків таких відмовитись несила. Віддзеркалюють очі їх тебе - Не намагайся

Come sit at the table under October's able skies once we'd seen eye to eye I'd known that I'd pass you by and I tried the bells chime seven times completed at nine the world moves slower I