Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

[{}-only on Japanese version] {I don't know why I feel this way} {Honey I think I should drop} {No man's worth waiting 12 months} Uh-Ahh It took 12 months baby For me to be your lady 3-65

[Usher:] (It's your chance, take her hand to the floor) Fellas, it's the moment you've been waiting for (Girl if you see something you like then let 'em know) Ladies, I know you're ready (Cuz

You think that I don't feel love But what I feel for you is real love In other's eyes I see reflected A hurt, scorned, rejected Love child, never meant to be Love child, born

Приспів: Джулія, женщина з востока, Гарна, трохи косоока. Джулія, ти з Чарджову, я зі Львова, Ми не встрєтімся ніяк. Чуєш? Подзвони, вуха полоскочем, Попльоткуєм, порегочем. Хочеш - напиши Скільки бочок тато з мамом накрутили анаши. Знов твій верблюд пішов

Шен гамігіме ламазо, шені шаві