Музей Старожитностей
Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.
На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).
І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...
Похожие новости.
Галлюциноген
Глянь Посмотри как над головой Улетают в небо китайцы И пытаются тронуть рукой Сны и грезы в спаренных танцах Нарисуй что-нибудь И не надо, не объясняй ничего Все равно тебя не понять Непроста эта девушка Да, эта девушка Да, эта
Кінець Кохання
Весь день йшов дощ за вікном моїм, По вулицях мов ти один... А люди дивились в вікна, Хапали очима краплі, Ніхто із нас був не винен І сльози того не варті... Крізь сльози бачу як тремтять
Старий Шинок
У старий шинок під жовтим ліхтарем Я заблукав, щоб випити вина. Там сивий кум Орфей та хлопчик Купідон З Данаєю гуляють в дінь і дон! Там чарівна Марлен з Ніколо-скрипальом Щоп’ятниці танцуюють котільйон... А я сиджу
Вторая Мировая
Пих пах пих beng это 1kla$ стреляет klik klyak beng суки пидорасов убивает Даже слово это пуля кажется граната Я все уничтожаю это ваш конец ребята Пих пах пих beng это 1kla$ стреляет klik klyak
У Любви Твои Ресницы
Лети, печаль моя А я останусь Под шум, под плач дождя Останусь одна И провожать не стану И смотреть не буду вслед Есть любовь - и, значит, нет печали У любви твои ресницы и твои глаза Невозможно не