Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Кожного дня хожу по місті я туда сюда Вижу просто на очах великі перемєни Більше не буду їсти, не буду спати Тілько би той во всьо случайно не пройшло повз мене Приспів: Міську, вважай Мєчта прекрасная Міську,

He walked alone up the rocky road, To find the place, to read the stone, And bring the word back, from the top of the mountain, Where it would be; The lightning struck, and

Кремаренко Антон, лови момента гарсон. Твой ник не Крем, а мазь, мразь. После ДеЦла ты, сто пудов, по рифме чемпион. Микрофон держишь, как проститутка гондон. На горстке снежков вагон в тебя летел? Нет. Вспомни сколько

(Trevor Rabin, Mark Mancina) Hold on to the miracle of life... Secret lives of oceans been washed away like mud. You don't want my devotion; You'd rather be washed in blood. Can we turn away

На Вкраїні сурми грають Нас до бою закликають Нахтігаль і Роланд-військо Захищають край Вкраїнський Нашу славну Україну - Будем битись до загину Ворогів ми всіх поб’ємо - Україну збудуємо Ми збудуємо державу Від Ла Маншу до Уралу Від Ла Маншу