Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Ничего не держит, нигде нас не ждут, Ты и сам не знаешь, зачем же ты тут. Никому не оставляя свои адреса, Ты поднимаешь якоря, ты снова ставишь паруса. Никогда не поздно изменить маршрут. Все путеводители

Заклопотаний день останнім променем сонця мене зігріває Розфарбована ніч кличе до себе в обійми і пісню співає Що не день, то дедалі від мрії відносить мене Кожна ніч в пустоті, кожен ранок самотність

Пих пах пих beng это 1kla$ стреляет klik klyak beng суки пидорасов убивает Даже слово это пуля кажется граната Я все уничтожаю это ваш конец ребята Пих пах пих beng это 1kla$ стреляет klik klyak

Yeah, this time. Shall we walk? Shall we run through my head, you understand? Does the body you conceal Need the touch of someone's hand? Ashes; violations. Who would they burn for? In your isolation what can't

Ай, какая суета и суматоха! По какой причине? Как обычно, мы без фонаря, И светом мы обязаны лучине. Как слепцы перед прозреньем! Но видна проблема на картине. Видно все, Как копошится полумертвый в мешковине. Вижу проблески надежды, Но далеки