Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

я жду твоего звонка - но видимо бесполезно ты научил любить меня - но нам не суждено быть вместе не узнаю теперь себя - устала от слёз и ожиданий. ты знаешь что люблю

1. Jest tak jak pewnie mia?o by? Brak sn?w po zimny ?wit Trzy kawy i ca?kiem s?aby puls Zn?w ty m?j blady strach Do?? mam ju? za ciasnych ciemnych dni Chyba potrafi? si? ?mia? I pami?ta?

Said you're gonna be here in a minute Sitting in the mirror, getting pretty Gotta look my best if we gonna break up Gotta look my best if we gonna break up I can

WALKING THE FLOOR OVER YOU (Ernest Tubb) « © '41 Unichappell Music, BMI » You left me and you went away you said that you'd be back in just a day That day has