Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

Серед гір, там де віє буревій, Вільний птах кохану там шукав. Серед гір, у ніч та люту заметіль, Де ти є, озвися, він чекав. А вона мовчала, бо ображена На нього чомусь була вона. І хто

Пливе човен вранці повен та й від рідної землі, Хвилі моря, сльози горя, як тужливі журавлі, Що над нами пролітають до чужинських берегів, Чи повернуться не знаю і про це гіркий їх спів. Приспів: Журавлі,

Little Girl does your mama know you're out tonight and if she did would she die of fright just to know you're out with me Little girl do you think that I'm a

В этой вечной суете, В мире больших тревог Я доверила тебе Нить своих дорог. С неба звезды рукой не достать. Знаю, просто все потерять. Сохрани меня от бед, Сохрани мой

Вижу отраженье в воде Много обо мне и тебе Почувствовать что не в силах сказать Мы это называли любовь И моя кровь войдет в твою кровь И мы начнем друг другом дышать Я знаю в их