Музей Старожитностей

Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик - теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.

На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).

І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
життя таке велике...

Похожие новости.

There's a dark and a troubled side of life There's a bright and a sunny side too Though we meet with the darkness and the strife The sunny side we also have in

I wish that I could tell you just how much you mean to me, the way I think about you constantly. You've got me where you want me - you're the spider,

Lord Bateman runs an inn out on the A65 Sort of place where everybody drinks before they drive Weekends runs a motorbike to Scarborough and back He's not too many brandies from a

Моє дитинство, ти куди біжиш? Моє дитинство, ти куди спішиш? Ти почекай, спини швидкий свій біг, Щоб я награтись ще з тобою зміг. А я би так, а я би так хотів Ганяти знову

Ну вот наконец уже, завтра свадьба Вроде пора, прощай, жизнь холостая Кольцо на палец, к алтарю под венец Мои родители, её мать, отец Галстук, пиджак, брюки, все дела Не помню, когда последний раз я это