Ворждень/ Париж вже чека
(Bonus track)
Джимові Морісону,Памелі Курсон і не тільки...
Викинь за вітром всі мої пісні,
Стримай попіл часу у своїх долонях,
Що гріють серце моє на весні,
Ти моя матір, ти моя доня.
Колір волосся – руде від природи,
Погляд вовчиці, загнаної в пастку.
Думка за думкою виходять з моди,
Я схилюсь на коліна, розкажи мені казку.
Я буду з тобою, доки хватить терпіння
В лагіднім устрої сенсу життя.
Я буду з тобою навіть в муках спасіння,
Я буду з тобою в сльозах каяття.
І доки дивитимешся мені в очі
З благанням відступитись від Божої волі,
Я скажу тобі :”До наступної ночі…
То не в моїх силах - ховатись від долі.”
То не в моїх силах - зупинити події
Логічного висновку твоїх застережень,
Я вже нікому не дарую надії,
Я вже не бачу ніяких обмежень.
І знову в мовчанні проникливі звуки
Якийсь музикант нам іще раз зіграє.
Дай поцілую іще раз твої руки,
Збирайся скоріше - Париж вже чекає…
Хвилину на погляд, двері вже відкриті,
Все у цім світі колись та минає.
Розслабтеся, любі - столи вже накриті,
Збирайся скоріше - Париж вже чекає…
А чи наше щастя було скріплене небом ?
Ніхто не скаже, бо ніхто не знає,
Як воно було, і як воно треба,
Збирайся скоріше - Париж вже чекає…
Похожие новости.
When We Was Fab
Back then long time ago when grass was green Woke up in a daze Arrived like stangers in the night Fab - long time ago when we was fab Fab - back when income
Real Long Distance
ou're a real mean mama but you got a lot of time for me And I know it ain't common to find your kinda love for free It's a drag and a
Рыжий
По проспекту Клары Цеткин, дом не помню я уже, Жил да был один парнишка на четвёртом этаже, А может быть и выше, а может быть и ниже, Жил да был парнишка-хулиган по кличке
Austin
She left without leavin' a number Said she needed to clear her mind He figured she'd gone back to Austin 'Cause she talked about it all the time It was almost a year before
Десь За Дніпром Гримить Гроза
Десь за Дніпром гримить гроза, Стоїть під вишнею козак, Стоїть, чекає, милу гукає, А мила спить, не розбудить. Проснись, проснись, моя кохана, Вернулась сотня вже з боїв, Піди, зустрінь свого Степана, А ти, мамо, своїх синів -