Ворждень/ Париж вже чека
(Bonus track)
Джимові Морісону,Памелі Курсон і не тільки...
Викинь за вітром всі мої пісні,
Стримай попіл часу у своїх долонях,
Що гріють серце моє на весні,
Ти моя матір, ти моя доня.
Колір волосся – руде від природи,
Погляд вовчиці, загнаної в пастку.
Думка за думкою виходять з моди,
Я схилюсь на коліна, розкажи мені казку.
Я буду з тобою, доки хватить терпіння
В лагіднім устрої сенсу життя.
Я буду з тобою навіть в муках спасіння,
Я буду з тобою в сльозах каяття.
І доки дивитимешся мені в очі
З благанням відступитись від Божої волі,
Я скажу тобі :”До наступної ночі…
То не в моїх силах - ховатись від долі.”
То не в моїх силах - зупинити події
Логічного висновку твоїх застережень,
Я вже нікому не дарую надії,
Я вже не бачу ніяких обмежень.
І знову в мовчанні проникливі звуки
Якийсь музикант нам іще раз зіграє.
Дай поцілую іще раз твої руки,
Збирайся скоріше - Париж вже чекає…
Хвилину на погляд, двері вже відкриті,
Все у цім світі колись та минає.
Розслабтеся, любі - столи вже накриті,
Збирайся скоріше - Париж вже чекає…
А чи наше щастя було скріплене небом ?
Ніхто не скаже, бо ніхто не знає,
Як воно було, і як воно треба,
Збирайся скоріше - Париж вже чекає…
Похожие новости.
Выходной
Зажигай пацан, зажигай мужик, Не переставая продолжай ты пить. Народ выходи, народ веселись, Сёдня выходной, всё сёдня заебись! ПОЧЕМУ я сегодня самый пьяный ПОЧЕМУ сёдня снова мы буяним ПОЧЕМУ я иду гулять с тобой потому что
У Тій Америц
У тій Америці сипана дражочка, Ходить по ній, ходить моя фраїрочка. Ходить, ходить, ручки заламує, Же єй милий до краю рукує. (2) - Не плач, мила, не плач, тать то вшистко дармо, Бо я вже
Недетское Время
На огромном небе звезд невидимо Посмотри на мир наш удивительный Это наше небо, наша Родина Во Вселенной мы не посторонние Мы растём, мы движемся стремительно Мы отслеживаем все события Мы исследователи и романтики Скоро будем покорять галактики Мир
Думала
Думала, думала, що все збувається. Мріяла, мріяла - все забувається. Та нагадає сон про твою любов, Про ніжну, неземну любов. Співала, співала, відкрила віконце. Думала, думала - забуду про тебе. Але нагадало яснеє сонце, Зачарували синії очі,
Моя Мер
Зуби я си вставлю, рашпилем поправлю, І тройним адекальоном покроплю. Сєду на ровера, куплю си циґари, І до тебе моя радість підрулю. Приспів: Повіч мені моя Мері, Коли віддашсі ти мені? You love me, love me, love
