Ворждень/ Париж вже чека
(Bonus track)
Джимові Морісону,Памелі Курсон і не тільки...
Викинь за вітром всі мої пісні,
Стримай попіл часу у своїх долонях,
Що гріють серце моє на весні,
Ти моя матір, ти моя доня.
Колір волосся – руде від природи,
Погляд вовчиці, загнаної в пастку.
Думка за думкою виходять з моди,
Я схилюсь на коліна, розкажи мені казку.
Я буду з тобою, доки хватить терпіння
В лагіднім устрої сенсу життя.
Я буду з тобою навіть в муках спасіння,
Я буду з тобою в сльозах каяття.
І доки дивитимешся мені в очі
З благанням відступитись від Божої волі,
Я скажу тобі :”До наступної ночі…
То не в моїх силах - ховатись від долі.”
То не в моїх силах - зупинити події
Логічного висновку твоїх застережень,
Я вже нікому не дарую надії,
Я вже не бачу ніяких обмежень.
І знову в мовчанні проникливі звуки
Якийсь музикант нам іще раз зіграє.
Дай поцілую іще раз твої руки,
Збирайся скоріше - Париж вже чекає…
Хвилину на погляд, двері вже відкриті,
Все у цім світі колись та минає.
Розслабтеся, любі - столи вже накриті,
Збирайся скоріше - Париж вже чекає…
А чи наше щастя було скріплене небом ?
Ніхто не скаже, бо ніхто не знає,
Як воно було, і як воно треба,
Збирайся скоріше - Париж вже чекає…
Похожие новости.
Не Змушуй Мене Чекати
не змушуй мене не змушуй мене чекати хвилини ламають мене невже це так легко втрачати безглуздо втрачати але я дуже боюся чекати звикати чекати так зле не змушуй мене не змушуй мене втрачати не змушуй втрачати тебе я зможу простити хвилинам що
Dernier Sourire
Sentir ton corps, Tout ton ?tre qui se tord Souriant de douleur Sentir ton heure Poindre au c?ur D'une chambre qui bannit le mot tendre Sentir ta foi Qui se d?robe ? chaque fois que tu sembles comprendre Parles
Тепло
Тепло твоїх очей Моє серце зігріває Кохав але тепер Нічого вже немає Я вмер для себе вмер Вже не летить моя душа До сонця в небо Тепер лише тепер Зникає в темряві усе Чого так треба Ти хотів нести свої
The Painter
I'd like you to meet my last queen, over there large as life She's been hanging there for almost a week, my poor late wife; What do think of the colour of her skin, it
Кафельний Памятник
Слава Ісу, нероби. Щістя, здоров’я, многая літ усім. Най жиє Гуцулія. Будьмо всі уважні. Любіт тата, маму. І вважєйте на один одного. Я народився в Гриняві. Щістє я там запізнав. Я так хотів шоби вуйко мій Кафельний памятник мав Любі