Вечір

Від закритих дверей до тихих снів
Я багато сказати не зумів,
Від прозорих ночей до темних днів
Не змогла ти почути моїх слів,
В голові моїй темно як в пітьмі,
Через тебе не бачу де ночі, де дні,
Як втікти, заховатись, від того що є,
Де подіти той біль, що у серці живе.

Приспів:
На дворі сходить місяць, вечір настав,
За вікном тихий дощ іти перестав,
Я втомився чекати, ти не прийшла,
Може це щира правда - ти когось найшла.

Серце кров’ю залиє від туги,
Ти казала, чужого не бери,
Так чому ж ти забула ці слова,
Може змісту у них ти не знайшла,
Ти напевно забула що було,
Літні ночі всі снігом замело,
Доля знов починає свою гру,
Все своє з собою заберу.

Приспів

Похожие новости.

VERSE 1 DISRESPECTING ME I FEEL IT TO THE CORE YOU KEEP DISMISSING ME LIKE I AM NOTHING MORE THEN JUST ANOTHER GUY TO PUSH AROUND IT DON’T MATTER WHAT I SAY IT’S STILL

Как две капли похож и под дождь, как под нож, промокая до нитки сюжета в этот город меня отпустила зима на свидание короткое с летом мне не нужен ответ, чтоб увидеть рассвет, словно заново надо родиться этот город погас

Ты ушла, хлопнув дверью, не сказав ни слова, Лишь прошептала тихо: "Удачи, Казанова" Сижу один я, в пустой квартире И я остался словно брошенный в этом огромном мире Среди людей хочу найти только тебя, Хочу

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата: "туууумаааан-яроооом", А матері вечерять ждуть. (5) Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає, Дочка вечерять подає, А мати хоче научати: "аяяяй-яй!" Так соловейко не дає. (5) Поклала

Ich hab nie richtig gelernt zu beten, war mir keiner Schuld bewusst, war als Kind nie gern in der Kirche, freiwillig hab ich dich selten besucht. Schon so oft bitter geweint auf diesen harten B?nken