Прозор

Сонячне джерело,
Ти ще чарівне. Ти чарівне,
Просто моє тепло
Більш не потрібне. Не потрібне.
Раптом за гарячими зірками
Місто випускає сивий дим.
Місто, де колись мене кохали,
Де запам’ятали молодим.

Приспів:
І ми, мов зорі -
Холодні, далекі, прозорі.

Сонячне джерело
Я заховав, хоча й не стерпно,
Аби ти не було
Незрозумілим та кумедним.
Ми чомусь лякаємося сміха
Більше, ніж лишатися самим.
Подих найкумеднішого лиха.
Місто випускає сивий дим.

Приспів

Похожие новости.

Под завалами в тёплых сомнениях Рисовала твои откровения В иероглифах, В строгих столбиках. Целовала в ладони желания, Танцевала на воздухе раненом В перламутровом Небе утреннем. Лёд там, где три года была вода. Лёд там, где два сердца сплетались Лёд там,

Отпускаю ветер под честное слово, Отвести беду стороной. Облететь дождем, не разрушив основы, Опоясать радугой зной. Выпустить в зарю созвездий блики, Перепутать времени ход. Отогреть дыханьем лесной земляники В зиму занесенный народ. Грозен, да светел, Шорохи лови, Преврати в

Ну що зі мною коли з тобою, Коли торкаюся тебе рукою. Не розумію, не помічаю, Я просто голову від тебе втрачаю. Приспів: Божевілля у моїй голові, Рано, ввечері, вдень і вночі Про тебе думаю, Про тебе думаю, Про тебе

Я не я, зачем то на свою голову больную Так отчаянно любила, Плакала ночами, Кажется, долго очень плакала, Но так и не открыла. Все твои секреты, все твои истинные мысли, Все твои замки и замки. Но только

За деревней, у реки, Рубят лес мужики. И творят, что хотят, Только щепки летят. Не застудит терема, Непогода зима, И никто не вспомнит, нет, Как цветёт первоцвет. Припев: Не губите мужики, не губите! Не рубите дерева, не рубите! Ради гнёздышка грача, Не