Прозор

Сонячне джерело,
Ти ще чарівне. Ти чарівне,
Просто моє тепло
Більш не потрібне. Не потрібне.
Раптом за гарячими зірками
Місто випускає сивий дим.
Місто, де колись мене кохали,
Де запам’ятали молодим.

Приспів:
І ми, мов зорі -
Холодні, далекі, прозорі.

Сонячне джерело
Я заховав, хоча й не стерпно,
Аби ти не було
Незрозумілим та кумедним.
Ми чомусь лякаємося сміха
Більше, ніж лишатися самим.
Подих найкумеднішого лиха.
Місто випускає сивий дим.

Приспів

Похожие новости.

Посмотрю в глаза с любовью, и не знаю, что сказать. Утекаю теплой кровью и стараюсь не кричать. Небо надо мной из кожи, очень мягкое оно. Обнимает мает мает. Пристегни меня ремнями и открой меня

На миг забудь обо всём Что плакала-ла-ла Что думала-ла-ла О нём плакала-ла-ла И пусть останется дом пустой как и душа Растрёпана она, тобой скомкана была Сквозь толпу пройдёшь Не улыбнёшься мне Столько разных слов В груди застрянут - не

Життя... це море Пространь глибока В якій кінчає багато пливучих Моє серце Не боязливе Я не боюся тих вод ревучих Ломлять ми хвилі Несуть ми струми Бурі шалені дощі зсилають Хоч мене ріжуть Вітри великі Не піддаюся, а ще існую В ранню

Как узнал про Лёньку Финта, так в глазах стало темно… Как на прошлой на субботе на десятом километре от дороги кольцевой, Хоронили люди Лёньку, короля московских улиц и за гробом его шли

Я си хлопець молоденький, нихто про мня нич не зна. Лем та єдна фреєречка, але она не повіст. Хоц би она повідала, але она не може. Сама мене закликала: "Под Яничку, небоже". Она мене