Між Іншим

Коли я буду навіть сивою,
І життя моє піде мрякою,
А для тебе буду красивою,
А для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
Ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
То була я дурною і доброю.

Безборонною, несинхронною
Ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
Сіміліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
Коли я захлиналась лихом,
Що душа між люди виходила
Забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,
Я просила в цьому сторіччі
Хоч би той магазинний мінімум:
- Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
- Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!

І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
- Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!

Похожие новости.

Тихо время капает с крыш… Сердце, сердце, ну, что ты так стучишь. Мысли замрут, с губ сорвавшись едва Только одна тишина слышит эти слова… Припев: А ты буди меня поцелуями нежными — нежными, Усыпляй меня словами

As a child with ocean eyes I smiled At a world existing just for me ; Without boxes, borders or boundaries I built dreams ; But like plastic building blocks They were knocked down to

Mother of spring Her branches cradle sleeping buds Yawning open Welcomed by an aging man He greets them fondly With memories of when Her boughs were arms that held him As a younger man together They would marvel At

При троні короля багато літ назад Жив молодий скрипаль, придворний музикант, Мав славу, гроші, дім і в мареві ночей Він музику творив, щоб розважать гостей. І зводила з ума напудрених принцес Та музика свята, що

Город затих, ночь Дорога фонарей уносит мысли прочь Перезвонишь - нет Я напишу тебе последний свой привет, ты слышишь. Озеро горьких слёз Ты выпьешь всё до дна, меня ты не вернёшь В пол утоплю газ Уже светает