Між Іншим

Коли я буду навіть сивою,
І життя моє піде мрякою,
А для тебе буду красивою,
А для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
Ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
То була я дурною і доброю.

Безборонною, несинхронною
Ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
Сіміліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
Коли я захлиналась лихом,
Що душа між люди виходила
Забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,
Я просила в цьому сторіччі
Хоч би той магазинний мінімум:
- Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
- Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!

І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
- Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!

Похожие новости.

В нашем городе ночь как будто, Мы проснемся вдвоем под утро… И друзьям мы наврем про что-то, А у нас - любовь, у них - работа. припев: А мне нравится, как ты поешь, Мне нравится, как

Ніч, здимає ніч вгорі вітрила, крила. Ти мене в таємні сфери заманила, мила. Чи я сплю, чи це я вже вмираю, гадаю - Чи то сам я, чи тінь, тінь моя Блудить степом, степом зеленим, блудить степом. Світло, зелене світло

На границе ада и рая, Душу разрывая по шву, Я давно живу как играю, И играю, как живу. Из обычных будней житейских, Ненавидя или любя, К вам иду я как лицедейка, Чтоб узнали вы себя. Ах, какой была

Боже! Я прошу почуй слова мої! Боже! Ти від нас розпуку віджени! Боже! Ну подай мені який хоч знак! Боже! Або вбий або підкинь п’ятак! Приспів: Бо я не боюсь, я ніколи не сміюсь за так. І

I will tell of a hunter whose life was undone, By the cruel hand of evil at the setting of the sun, His arrow was loosed and it flew through the dark, And