Між Іншим

Коли я буду навіть сивою,
І життя моє піде мрякою,
А для тебе буду красивою,
А для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
Ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
То була я дурною і доброю.

Безборонною, несинхронною
Ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
Сіміліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
Коли я захлиналась лихом,
Що душа між люди виходила
Забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,
Я просила в цьому сторіччі
Хоч би той магазинний мінімум:
- Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
- Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!

І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
- Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!

Похожие новости.

My love was in a storm The bitter wind was blowin' around me I'd sit and cry but By and by it just faded away Rainbow, painted skies, Brought a smile into my eyes The scent

Главное, ребята, сердцем не стареть, Песню, что придумали, до конца допеть. В дальний путь собрались мы, а в этот край таёжный Только самолётом можно долететь. Припев: А ты улетающий вдаль самолёт В сердце своём сбереги... Под крылом

Молчит за окном обнаженная осень. Молчит, ни о чем нас с тобою не спросит. На юг улетают последние птицы, Дописана строчка в последней странице. Спасибо тебе, ты меня понимаешь. Зачем-то встречаешь и все мне прощаешь. Я

Село порожнє, як музейна плаха Ані шелест і певно через те Замислилася чорно-біла птаха Над золотим краплинкою-яйцем Не треба забувати про озони Про гори, ріки жита, срібний дзвін Ніколи омертвілі зони Нащадкам не лишати своїм Душі, заячі душі Страх

Я слышал кто-то плакал, но ты не жалей его Оставь его в покое, оставь его в покое, оставь и беги бегом Белый снег - кокаин, он опять король Белый снег - кокаин, он