Між Іншим

Коли я буду навіть сивою,
І життя моє піде мрякою,
А для тебе буду красивою,
А для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
Ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
То була я дурною і доброю.

Безборонною, несинхронною
Ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
Сіміліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
Коли я захлиналась лихом,
Що душа між люди виходила
Забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,
Я просила в цьому сторіччі
Хоч би той магазинний мінімум:
- Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
- Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!

І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
- Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!

Похожие новости.

Я изучил все ноты от и до, Но кто мне на вопрос ответит прямо? - Ведь начинают гаммы с ноты «до» И ею же заканчивают гаммы. Пляшут ноты врозь и

В одном из домов, там где кофе и сигарета Те, кто придут узнать что нас нет - простят нас за это В этом году такое жаркое лето Там наверху тихо течет раскаленная крыша Окна

Дождик поливал спелый чернозём, Лился по плечам, лился по щекам, В ладони попадал. Тёплая вода звала убежать В камышовый рай, землю Мягкую покинуть навсегда. Горькую траву резали без нас, Сушили без нас, пеленали, поджигали... И никто не

Я постелю тебе под ноги небо Стань птицей, освободись... Я постелю тебе под ноги небо, Только вернись, только вернись Я заплету в твои волосы вечность Стань солнцем, светом взорвись Я заплету в твои волосы вечность Только вернись,

Ось і все – перші дощі осінні Заливають ті дні, коли ми були щасливі... Коли я був постійно поруч з тобою – Заливає ті дні холодною водою... Тихою ходою повертаюсь назад – Крізь осінній туман,