Діалог З Часом

В господаря часу звільнитись нелегко буває.
На вушко пеґасу квартет цвіркунів вальс секунд навіває.
Тут дзвонить будильник і гімном куранти зітхають.
Сьогодні, господарю мій, я тебе залишаю.

Без слів і прощань твій настінний лічильник кукує.
Без сліз і сподівань моє серце здається гальмує.
Ти дар заслужила, тебе відпускаю на волю.
І вільну щоранку гонець сповістить тобі долю.

На схід і на захід виходять твої два віконця.
Ти легко впізнаєш гонця, наречу його сонцем.
В господаря часу звільнитись нелегко буває.
І вкотре, господарю мій, я тебе залишаю.

Похожие новости.

Буде нам з тобою що згадати Після довгих збавлених ночей. Вивчив я далекий звук гарматний І тривожний блиск твоїх очей. Твої очі – квіти темно-сині На узбіччі радісних доріг. Чи зустрінемось з тобою знову На своїх дорогах

Улетаю ветром вдаль Колёса в пыли, потёртые джинсы. Ты прости, но мне не жаль Сожги наши крылья. Собираюсь в дальний путь Навстречу рассвет, недолгое лето Я вернусь когда-нибудь Ты поймёшь, ты простишь и вновь откроешь дверь Ты меня

Муз: А.Иванов Сл. Д.Рубин Не пришло, не сбылось, далеко унеслось. У тебя не нашлось даже слов на прощанье. Только дым сигарет, только матовый свет. И дождливый рассвет за окошком в тумане. Только дым

Возьми свой мир, возвращаю В нём нет весны, замерзаю Не греет в нём ледяное солнце. Верни мой мир по осколкам Напрасных слёз было сколько Разбито, брось, ты порежешь пальцы. Припев: Мелочи жизни - с кем не бывает

Бачу не в сні образ її, Відчуваю уста - і все більше кохаю її... Яскраві дні вже чомусь не такі: Стало темним проміння І сонця, щось, не видно мені. Камінь сіріє, обрис темніє... Приспів: Я хотів пройти