Річенька

В’ється рiченька в’юнка помiж осокою,
Тут, кохана, зустрiчались в юностi з тобою.
Тут чекав тебе щодня, доки мiсяць зiйде...
Пiд вербичкою сидiв, все чекав, що прийдеш.

Я до хутора щолiта їду у вiдпустку
I в даруночок тобi знов привiз я хустку.
Попiд хатою ходжу. Сонечко сiдає.
Нiчка тиха. Зорепад. Лиш тебе немає.

Ось я знову бiля рiчки. Мiсяченько свiтить.
Пiд вербичко чекаю, щоб тебе зустрiти...
Вийди, дiвчино моя, прошу, не жартую,
До серденька пригорну, нiжно поцiлую.

Я поклав оту хустинку на кленову кладку,
Вранцi будеш воду брати - забереш на згадку.
- Так чому ж ти не прийшла, дiвчинонька мила?
- Бо я все своє життя iншого любила.

Похожие новости.

Было много обид и обломов Доставало житиё и бытиё Но без всяких без красных дипломов Занял место я в общем своё Я не красавчик, чтоб все с ума сходили Да и не сходят - это

Брігідон, брігідон, брігідон. М’ясо, м’ясо. Брігідон, бріг-брігідон, брігідон. М’ясо, м’ясо. Довбонуло музло і усіх понесло, Бо живої струни торкнулось воно, Надибали: хап! – і торкнуло нас, Розв’язалися ноги та кинулись в пляс. А за ними одразу

Ти впевненим кроком йшов у даль Мені залишилась печаль Ніч страшила холодом вітрів Ти, ти йшов тому, що так хотів Приспів: Ти, ти був усім моїм життям Я тебе люблю Ти навік пішов без вороття Я тебе молю...

Прости, я все слова твои читаю наизусть, Я все слова до боли знаю, ну и пусть, Прикосновение чуть дыша, сомкнутся губы не спеша, С тобою в такт хочу дышать. Припев: Поговорим, поговорим, я как во

В Україні весело чудасії творить, однако без солі неможливо прожить, Видобуток солі невідомий нікому, доводиться бариг розводити в Криму: "Ви розумієте, брати, потрібно солі дуже много, дуже много солі!" Щоб бути чумаком потрібно