Річенька

В’ється рiченька в’юнка помiж осокою,
Тут, кохана, зустрiчались в юностi з тобою.
Тут чекав тебе щодня, доки мiсяць зiйде...
Пiд вербичкою сидiв, все чекав, що прийдеш.

Я до хутора щолiта їду у вiдпустку
I в даруночок тобi знов привiз я хустку.
Попiд хатою ходжу. Сонечко сiдає.
Нiчка тиха. Зорепад. Лиш тебе немає.

Ось я знову бiля рiчки. Мiсяченько свiтить.
Пiд вербичко чекаю, щоб тебе зустрiти...
Вийди, дiвчино моя, прошу, не жартую,
До серденька пригорну, нiжно поцiлую.

Я поклав оту хустинку на кленову кладку,
Вранцi будеш воду брати - забереш на згадку.
- Так чому ж ти не прийшла, дiвчинонька мила?
- Бо я все своє життя iншого любила.

Похожие новости.

Бачиш цей шлях. Що веде у Вальгалу. У землю, що чекає обраних. Це білий воїн, Що мріяв про Вальгалу Про місце за столом моїм. Приспів: Але в серцях - Де вогонь не згасне ніколи Життя триває. І тих хто

Я не хотів плисти проти течії, Я не хотів палити мости за собою, Я не цурався робити банальні речі, По місту йшов завжди спокійною ходою., Приспів. Ой на горі - два дубки стояли! Ой на горі

An hour since the sundown The ghosts are creepin in Are gathering around me Like starlings in the wind Dark shapes gather round Voices like my brother's Are whispering to me But I don't know these others Who

What would I do If I could suddenly feel And to know once again That what I feel is real? I could cry I could smile I might lay back for a while Oh, tell me what What

Вставати зрання мені ся не хоче Хотів би розум, але тіло не може Невиспані ночі, невиспані дні Суджені мені Газет не читаю - все передбачаю На погані вісті я нерви не маю Заснути від всього хотів