Матінка Олександрія

Тут перший крок зробили ми, тут народились наші мрії
Під небом ніжно-голубим, де полиновий вітер віє,
Де степом в’ється Інгулець і жито в маках половіє,
Стоїть, заквітчана в пісні, моя любов - Олександрія.

Приспів:
У політ рветься серце твоє -
Місто віри, любові й надії.
Ми щасливі, що ти у нас є -
Наша матінко, Олександрія!

Новобудови і лани привітне сонце щедро гріє.
Ростуть герої тут твої, на краще маючи надію.
Ведуть комбайни й кораблі, любити і співати вміють,
І до зірок несуть вони твоє ім’я - Олександрія.

Приспів

Благословенна і свята у квітах щастя пломеніє
На степових семи вітрах моя зоря - Олександрія.
Тож хай святиться у віках твоє ім’я, твої надії:
Щаслива доленька моя, моє життя - Олександрія!

Приспів

Похожие новости.

Angeli

Forse tu sarai gi? li In un gruppo di angeli La tua immagine l'ho impressa qua Come quando certe sere Mi parlavi con intensit? Sai ci manchi Sarai sempre qui tra noi Quei ragazzi che tu sai Angeli Tu

Снег Идет

Такси, ну как котята, мурлыкали у ног, А я в мобильном слышу длинный гудок, А что сказать - не знаю, Точно, может тебя я люблю. А снег идёт, а снег идёт, По щекам мне бьёт,

Осенний Поцелуй

Я прошу не надо говорить неправду Другом себя называть не спеши Шорох листопада Лунная соната Все что мне надо сейчас для души Не обижайся не ревнуй это осенний поцелуй Он для того кто все эти годы

Иней Крови

В лучах восходящего Солнца Багровеет ледяной покров, Тот, что осыпав, холодом сковал, Оплел паутиною снов. Иней Крови мерцает, искрясь, Алым прахом осыпаясь, тает Кровавыми струпьями запекаясь, Чернеет, тускнеет, пылью исчезает... Сколько крови пролито на этой земле, Что снег окрасился

Треба Вище!

Загубилось небо - не знайти. Тiльки землi, рiки i гiрськi хребти. Заховалось сонце у вулкана пiч. Загубився мiсяць, загубилась нiч. На загублених деревах спить печаль. Скрипку загубив старий скрипаль. Закував водойми сiрий лiд. Загубився бiлий свiт. Приспів: Треба вище,