Падають Зор
А зорі падають в траву, мов стиглі яблука у серпні.
Своєю мукою живу, чеканням радісно-нестерпним.
А осінь дихає в плече, її кортеж ось-ось прилине.
Стою між радістю й плачем - самотня, кинута пташина.
Приспів:
Де ти, голубе мій? Де ти, світ моїх надій?
Я голубка твоя, буйним вітром бита я.
Озовись, прилети і за все мене прости,
І люби, і люби, лиш одну мене люби!
О, доле-доленько моя! О, сестро вітру-суховія!
За що ти рід спалила мій, за що жбурнула в безнадію?
За що вколола в серце так, що я - билиночка підтята,
Воскресла знов в сумних рядках,
Мов той Ісус, з розп’яття знята.
Приспів
Святою вірою живу, чекаю серцем до світання
Тебе в розхристаних думках, тебе, любов моя остання.
Якщо ж ти, любий, не прийдеш, не приголубиш свою любку,
Тебе знайду я й в небесах, коханням зборкана голубка.
Приспів
Похожие новости.
Soldier’s Last Letter
I believe the following information might be accurate. Written 1944 Henry Stewart/Ernest Tubbs When the postman delivered the letter It filled her poor heart full of joy But she didn't know till she read
The Emptiest Arms in the World
THE EMPTIEST ARMS IN THE WORLD (Merle Haggard) « © '73 Tree Publishing, BMI » I only call when I've had that one too many And my lonely room goes spinning in a whirl And
Неверная Луна
Простым карандашом, вместо слёз - пара фраз На листке сомнения, Кажется за пять минут пролетела жизнь. Накинув капюшон, по листве, не спеша До угла и в сумерки, Чтоб услышать как всегда вслед: "Остановись!". Неверная луна не
Вольная Воля
Цвітуть небеса барвінково у вольної волі І місячна барва з високих небес струменить І пісня єднання збирає у дружньому колі Народ, що покликаний вольную волю любить. Збираймося, друзі, до гурту не раз і не
Imprevedibile
Imprevedibile di giorno sembri la persona pi? affidabile, ma nella notte se il nemico pi? temibile ingestibile quando c'? la luna piena arrivi tu... Imprevedibile strisciando arrivi nel momento pi? impensabile, mordi e colpisci tutti i punti