Падають Зор
А зорі падають в траву, мов стиглі яблука у серпні.
Своєю мукою живу, чеканням радісно-нестерпним.
А осінь дихає в плече, її кортеж ось-ось прилине.
Стою між радістю й плачем - самотня, кинута пташина.
Приспів:
Де ти, голубе мій? Де ти, світ моїх надій?
Я голубка твоя, буйним вітром бита я.
Озовись, прилети і за все мене прости,
І люби, і люби, лиш одну мене люби!
О, доле-доленько моя! О, сестро вітру-суховія!
За що ти рід спалила мій, за що жбурнула в безнадію?
За що вколола в серце так, що я - билиночка підтята,
Воскресла знов в сумних рядках,
Мов той Ісус, з розп’яття знята.
Приспів
Святою вірою живу, чекаю серцем до світання
Тебе в розхристаних думках, тебе, любов моя остання.
Якщо ж ти, любий, не прийдеш, не приголубиш свою любку,
Тебе знайду я й в небесах, коханням зборкана голубка.
Приспів
Похожие новости.
Старый Отель
Полупустой вагон метро, длинный тоннель, Меня везёт ночной экспресс в старый отель. И пусть меня никто не ждёт у дверей, Вези меня, ночной экспресс, вези меня скорей. Город плывёт в море цветных огней, Город живёт
I’ll Go
[Verse 1:] There's a star in the palm of my hand And I think it's yours If you don't want Then I'll understand You deserve much more When I brought it Down from the sky, you almost
When Will I Come Home To You
Remember me A face you used to see Not the same song that I used to be I had their words passing through me But I just can't find the rhymes I've been every place
This Weight On Me
Some are talking of revolution, they've got guns and they got cash, But nobody knows, nobody gives a damn, So they call in the television who are happy to oblige, And this nothing
My Loon
Somehow we are lovers And somehow we are friends Somehow we are strangers too But we dont ever mind It will never feel the same For you and me Somehow we are beggars And somehow we are