Серед Осен
Серед осені, серед осені розбудила мене сон-трава.
Пісня в серденько так і проситься, наче квітка з роси ожива.
Не присплю її до схід-сонечка, і потому вона не засне.
Пісне-доленько, мати й мачухо, ти і грієш, і студиш мене.
Приспів:
Бережіть пісні, ніжні проліски. Кожна квіточка - наче дитя.
Серед осені, серед осені не буває весні вороття.
Тільки пісня та серед осені знов у весну мене поверта:
Пісня батькова в серце проситься і, мов квіточка, в нім розквіта.
Батьку-батечку, чом так рано ти кинув плуг і не ходиш у ліс?
І навіщо ж ти під медалями стільки ран із війни нам приніс?
А чи зле тобі, а чи боляче, як би горе тебе не пекло -
Ти сідав і співав під хатиною. Так співав, що німіло село!
Приспів
Пісня батькова облетіла світ і упала на землю, як сніг,
Бо упав солдат і затих навік, тільки пісню покинув для всіх.
І тепер вона, наче квіточка, пробиває у світі свій шлях...
Серед осені, серед осені розквітає у всіх на устах.
Приспів
Похожие новости.

Діброва Кохання
Ця зустрiч не перша, але й не остання: Ми йдем по стежинi в дiброву кохання. Нас кличуть розквiтлi суцвiття бузковi, Й краса тополина, i поклик любовi. Приспів: Краса тополина, лiловiсть бузкова. I поклик, i поклик святої

Я Буду Красивой Невестой
меня отвозишь ты до дома чтоб снова до завтра расстаться два года мы уже знакомы но хватит нам просто встречаться я знаю что ты понял тоже с тобою мы две половинки пусть твое сердце мне поможет пусть тают

Война
Вот и выстрел, пулю не вернуть. Война – он не дожил чуть-чуть. Как смотрят его глаза в синие небеса - Окончен солдатский путь. Как смотрят его глаза в синие небеса - Окончен солдатский путь. Он

Тем Кто С Нами (feat. Guf, Ноггано)
Guf: Аё, АК, вот вам два колпака, Чтоб наверняка больше кофе меньше молока, Это Гуфака, меньше вальса больше гопака, Я всё реже по музеям и чаще по кабакам, Наша страна широка, моя походка легка, Екб, МСК

Ой!
Ой! Ой! Так я наче пишу вірші, А читаю на папері матюки. Ой! Ой! Ой набридло ото бидло, В думці каюсь, на язиці Матюки. О-й! О-й! (протяжно) Ой! Ой! Ой проклали до Тараса асфальтованую трасу, Ойой. Ой! Ой! Поховалися за кручі, думають що