Забудь

Вона не зводить погляд свій
І тихо витирає сльози.
І пише вірші про любов,
І просто жде.
Минув у сердці буревій,
Минули вже дощі і грози.
Але вона надіється,
Що він прийде.

Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти, не ти, не ти.
Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти.

Вона сліпа у почуттях,
Не чує що говорять люди.
І пише вірші про любов,
І просто жде.
І взагалі байдужі їй,
Розмови ці і пересуди.
Але вона надіється,
Що він прийде.

Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти, не ти, не ти.
Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти.

Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти, не ти, не ти.
Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти.

Похожие новости.

Телешоу

Без тебя жила я так много лет, А теперь ты вдруг прислал мне свой привет. И скажи, с чего бы этот твой сюрприз, Не иначе как судьбы каприз. Но… Это не каприз, это не

Матушка Россия

Муз: О.Молчанов Сл. А.Славоросов В небе облака цвета молока, Всё, что вижу я, отразит река. Горсточку земли слабая рука Возьмёт случайно. Где-то за рекой, там, наискосок, Прямо по лугам, да через лесок, Тонкий колосок, тихий голосок

Червоне Сонце

За обрій сонце Червоне сіло Відкрий же ж віконце Моя мила Я стану по-під тином Сховаю обличчя в листя За тим лише прийду Щоб мовчки дивиться Аж раптом голос З віконця чути Сьогодні, мій любий, Нам разом бути Чекав ти довго Мене не

Прощай Россия

Я здесь живу уже 12 лет Но до сих пор я говорю что немцам я не кент Я вспоминаю часто мою братву Я не когда не хотел жить и щас живу Я вспоминаю часто

When I See You Smile

Sometimes I wonder If I’d ever make it through Through this world Without having in you I just wouldn’t have a clue cause sometimes it seems Like this world’s closing in on me And there’s no way