Гамерицький Край

Полетів бим на край світа,
Як вітер, що в полі літа, гей,
В гамерицький край.
Лем жаль ми тя, моя хижо,
Лем жаль ми тя, моя хижо
Солом’яна, жаль.

Ой в нас превелика біда -
Не можна заробиць хліба, гей,
Мушу їхаць в даль.
Лем жаль ми вас, мої верхи,
Лем жаль ми вас, мої верхи
Зеленії, жаль.

Ой жаль ми вас, сойки сиві,
Штом вас плекав без три зими,
Ой жаль ми вас, жаль.
Бо інацей бим поїхав,
Бо інацей бим поїхав
В гамерицький край.

Ой жаль ми тя, моя страно,
Де жиє з мамічком няньо,
Ой жаль ми тя, жаль.
Хоц в нас біда - не поїхам,
Хоц в нас біда - не поїхам
В гамерицький край.

Похожие новости.

I recall how we lived On the corner of a bed And we'd speak of the Swedish room Of hessian and wood And we'd talk with our eyes Of the sweetness in our lives And tomorrows

Проходят годы, меняются картины, Я наблюдаю за спортивной, проезжая мимо, Бухаю у магазов, за них мне стремно, А ведь Сашку боялись целые районы, Да и так бывает, люди подвтухают, Были братья, теперь отдельно угарают, По течению

Бедная собачка, бедная собачка, поджимает хвост, Наступает ночь. Рядом только ветер, рядом только ветер, и мороз, Чем тебе помочь? Трудно одному, не нужным никому. А в домах горит огонь. И всего-то надо с тем, кто любит,

I believe the following information might be accurate. Written 1944 Henry Stewart/Ernest Tubbs When the postman delivered the letter It filled her poor heart full of joy But she didn't know till she read

Дівчата їдуть до центру, м треба бути на часі, а інше їх мало хвилює, у них невідкладні справи. Минають сезони і моди, століття проносяться мимо, а ми спостерігаємо з вами, абсолютно незмінну картину. Дівчата їдуть до центру, м треба