З Попелу
Їхні очі блукали у хмарах
Нечутлива Земля забувала їх
Їх слова вже не стануть тлумачити
Шепотіти забутими мовами
Гасли вогнями крики у полум’ї
Закатовані, ордами спалені
Одинокі квіти мороку
Проростали в сяйві з попелу
Їх думки карбувались у камені
Шлях життя обертався миттю
Їх ряди невинних і зраджених
Відлітали до неба розмитого
Край землі там стрічається з хмарами
Вітром гнаний порох шумітиме
Він заглушить їх крики молитвами
Світле небо до них говоритиме
По стежині ранкового світла
Понесу ваші душі пропалені
Мертва тінь вас забрала від світу
Де життя - то поле нескінченне
Приспів:
Їхні очі в хмарах
Їхні душі з попелу
В променисті зорі
Відлітали соколом
Прошивали хмари
Поглядом враженим
Відчували зорі
Дотиком спаленим
Залишали туману
Скраплені зльози
На шляху до неба
з попелу
Похожие новости.
Не Губите Мужики
За деревней, у реки, Рубят лес мужики. И творят, что хотят, Только щепки летят. Не застудит терема, Непогода зима, И никто не вспомнит, нет, Как цветёт первоцвет. Припев: Не губите мужики, не губите! Не рубите дерева, не рубите! Ради гнёздышка грача, Не
Бедные Цветы
Муз: Н. Самулевич Сл. Н. Самулевич Как робко вглядываюсь я В твои глаза через цветы, Пока еще не догорят Неразведенные мосты. Над городом ночная муть, Полуостывший тротуар, В пыли мгновение уснуть Спешит пустеющий бульвар Неужели мы вдвоем,
Стріла
Пущені пруживим, тугим луком, В чорну пітьму дзвінко полетіли Ковані огнистим локі стріли, Чорну ніч розколивали звуком. Горда дума на чолі блідому: Десь судьба захована в безмежжі! Блиск вогню цілує горді вежі, Блиск вогню на овалі шолому. Непобідна
Мамма Миа
О, Mamma Mia, тебя искал какой-то матрос, Он был неделю не выбрит, был оборван и бос, Он перебил всю посуду, Он искал тебя, Mamma Mia, Он перебил всю посуду, Он искал тебя, Mamma Mia. Он вновь
Puccini Said
[opera in background] Maria, she sits in the same easy chair Framed by the sun from outside Sings 'Madame Butterfly' over again Black daisies For the bride [opera in background] Encores and curtain calls, flowers and cheers And