З Попелу
Їхні очі блукали у хмарах
Нечутлива Земля забувала їх
Їх слова вже не стануть тлумачити
Шепотіти забутими мовами
Гасли вогнями крики у полум’ї
Закатовані, ордами спалені
Одинокі квіти мороку
Проростали в сяйві з попелу
Їх думки карбувались у камені
Шлях життя обертався миттю
Їх ряди невинних і зраджених
Відлітали до неба розмитого
Край землі там стрічається з хмарами
Вітром гнаний порох шумітиме
Він заглушить їх крики молитвами
Світле небо до них говоритиме
По стежині ранкового світла
Понесу ваші душі пропалені
Мертва тінь вас забрала від світу
Де життя - то поле нескінченне
Приспів:
Їхні очі в хмарах
Їхні душі з попелу
В променисті зорі
Відлітали соколом
Прошивали хмари
Поглядом враженим
Відчували зорі
Дотиком спаленим
Залишали туману
Скраплені зльози
На шляху до неба
з попелу
Похожие новости.
911
А он такой же, как я, как ты, сотни прочих Ещё вчера, что бегал по путям на сортировочной Ну а сегодня под присмотром людей в фуражках Прощался с матерью своею и любимой Машкой Два
Лети Любовь
Я чувствую дыханье ветра Согревает солнце светом Мелодия любви поет Где-то далеко любимый ждет Летят мечты как облака В моей руке твоя рука Я оставляю в прошлом тень Любовь обнимет новый день Любовь – это загадки снов Ответы хранятся
Almeno Non Tradirmi Tu
Che ti succede adesso ridi anche tu? e usi spesso il mio profumo perch? c'? qualcosa che... c'? qualcuno che ? entrato dentro te. Adesso che non ho la donna neanch'io stasera andiamo fuori
Мне Очень Жаль
На кухне чисто, и лимон накрыт стаканом. Пластинка стертая доносит звон струны, И льется песня про морозы Абакана, Как откровенье всех виновных без вины. А за окном мелькают люди все быстрее, Над тихой улочкой поплакивает
Лелеки
Звили давно гнізда лелеки І близькі мої стали далекими Вклеєні фото на пам’ять В наступний альбом Хлібом одним ситі й напоєні Часом болять рани загоєні А кому мало як завжди Сидять за столом Приспів: Дайте нам бути такими, якими