Перлина Монмартра
Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
І вставала дивитись крізь шибу тремка
Мов сувора любов залишалась самою надовго
Без пісень трубадурів у мжичці що слалася в даль
Що потоком пливла тротуаром брудним невимовно
Як маріння терпке як залізна жіноча печаль
Як зітхання жоржин знічев'я в завулках
Ти вставала в імлі залишала німовно любов
Ненаситну захланну. Так гулко
На світанні несли через місто вино
А ножі гільйотини як посміх маркізи
Взято холодом уст що казали мені
Либонь всім говорили бентежно і ніжно
Не весна не любов і не так і не ні
Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
І вставала дивитись крізь шибу тремка
Похожие новости.
Другая
Город желтых огней открывает глаза И врывается птицей, бессонная ночь У тебя по щеке прокатилась слеза Но не сможет ничто нам с тобою помочь Я уйду от тебя и оставлю ключи Ты пойми что судьба,
Зимнее Море
А зимнее море так жалобно стонет, Так бьётся о камни, что больно смотреть. Ну что ж ты так плачешь. Вот, брат, незадача. И чем же помочь тебе, разве что спеть. А море скучает без
Long Shadows
I'm not afraid of the dark We've been here before Fallen on hard times, honey We've fallen on swords But if a long shadow Falls across your heart I'll be right here with you I'm not afraid
Ordinary Angels
Seems like almost everyday Trouble carries us away And sometimes when we hurt we all need to be saved Every time I'm in to deep Someone always rescue me Its like heavens sending down the
Пробач Мен
Розбите серце моє, Душа ледь-ледь не плаче, А очі просять на тінь, Думи шукають вихід. Рятуй мене, лікуй мене. Пробач мені, пробач мені Що я не вмер, що я живий Пробач мені, пробач мені Що я не вмер.