Перлина Монмартра

Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
І вставала дивитись крізь шибу тремка

Мов сувора любов залишалась самою надовго
Без пісень трубадурів у мжичці що слалася в даль
Що потоком пливла тротуаром брудним невимовно
Як маріння терпке як залізна жіноча печаль

Як зітхання жоржин знічев'я в завулках
Ти вставала в імлі залишала німовно любов
Ненаситну захланну. Так гулко
На світанні несли через місто вино

А ножі гільйотини як посміх маркізи
Взято холодом уст що казали мені
Либонь всім говорили бентежно і ніжно
Не весна не любов і не так і не ні

Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
І вставала дивитись крізь шибу тремка

Похожие новости.

Такой

Разные люди меня окружают Толпами ходят и даже не знают Важность того, что теряют. Я открываю глаза и в небо смотрю на мечту свою. Знаешь как люблю Тебя Я нестану верить в мир! И непроси меня Я

Кого Ты Ждешь

Я так хотел тебя спросить наверно просто ветром быть и не давать себе забыть чем ты живешь и чем полна твоя тетрадь тебя дожди учили ждать И он не сможет опоздать, кого ты

Maria Elena

Maria Elena you're the answer to a prayer Maria Elena can't you see how much I care To me your voice is like the echo of a sigh And when you're near my

Праліто

Впливаємо в соснове море, в сосновий шум, сосновий спів. Над нами небо неозоре, над нами дах струнких верхів, над нами віддихом глибоким парують оліїсті пні. І чуєш, як під твоїм кроком зростають зела запашні. Тут не бажаєш біль

Не Стерео

Метко взгляд мой обезоружен, Мысли вслух, так голос простужен, Всё пополам, по полюсам. Наизусть в мобильном фамилии И как всегда перегружены линии, Остынет пульс за полчаса. Рисуешь чёрным по белому, делишь всё на два, С тобой мы