Перлина Монмартра

Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
І вставала дивитись крізь шибу тремка

Мов сувора любов залишалась самою надовго
Без пісень трубадурів у мжичці що слалася в даль
Що потоком пливла тротуаром брудним невимовно
Як маріння терпке як залізна жіноча печаль

Як зітхання жоржин знічев'я в завулках
Ти вставала в імлі залишала німовно любов
Ненаситну захланну. Так гулко
На світанні несли через місто вино

А ножі гільйотини як посміх маркізи
Взято холодом уст що казали мені
Либонь всім говорили бентежно і ніжно
Не весна не любов і не так і не ні

Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
І вставала дивитись крізь шибу тремка

Похожие новости.

Дальние Страны

Один из мира всего ты мог читать мои грёзы. О, ты был мой... Ты пил с лица моего любви горячие слёзы. О, ты был мой... Я так хотела найти, чуть больше чем могла. О,

Валерия

Что за грусть в твоих глазах, Валерия? Или в то, что говорят, поверила? А любовь такая тонкая материя Чуть потянешь и порвешь, Валерия! Что за грусть в твоих глазах, Валерия? В расставание навсегда поверила? Ну а

Досвітні Огн

Відлуння століть розтрощивши об стіну Огидним створінням встає сьогодення Спаплюжений обрій забарвився хіттю Чад смолоскипів проймає легені В потворному саунді хижого часу Гинуть думок слабкі позивні Розбещених поглядів плоске зображення У відбитку чола на віконному склі Приспів: В тумані Не

Неверная Луна

Простым карандашом, вместо слёз - пара фраз На листке сомнения, Кажется за пять минут пролетела жизнь. Накинув капюшон, по листве, не спеша До угла и в сумерки, Чтоб услышать как всегда вслед: "Остановись!". Неверная луна не

Cокол

все объяснит в последний момент, брызги страстей прежние роли сердце в петле шифрованных лент тайной любви выдаст пароли завтра не будет а ночь только повод скрыть позади этих глаз холод сокол не вышел на связь, что-то