Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Перлина Монмартра

В рубрике: Тексты песен — 11.06.2012

Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
І вставала дивитись крізь шибу тремка

Мов сувора любов залишалась самою надовго
Без пісень трубадурів у мжичці що слалася в даль
Що потоком пливла тротуаром брудним невимовно
Як маріння терпке як залізна жіноча печаль

Як зітхання жоржин знічев'я в завулках
Ти вставала в імлі залишала німовно любов
Ненаситну захланну. Так гулко
На світанні несли через місто вино

А ножі гільйотини як посміх маркізи
Взято холодом уст що казали мені
Либонь всім говорили бентежно і ніжно
Не весна не любов і не так і не ні

Перлина Монмартра закинена в хащі готелів
Моя Рекам'є ти нещадна мов кат
Ти над томом сльозливим ридала в готелі
І вставала дивитись крізь шибу тремка


Похожие новости.


Місяцю Мій

Місяцю Мій

Що за біда, що на неї найшло? Як же не жити всьому, щр було... Розлучені руки і кінчики вій... Місяцю мій, місяцю мій... Що за біда та й зайшла за поріг, Вкрала вогонь і поклала



Старий Скрипаль

Старий Скрипаль

Старий скрипаль заграв романс, Про те що він колись любив, Що юність марно загубив, Бо промайнув далекий час... Старий скрипаль слова знайшов, І перед нами, як кіно, Те що минуло так давно, З’явилось і пропало знов. Приспів: Плаче скрипка,



Сонце

Сонце

Несамовито блювало сонце Шпальтами вчорашніх газет Мертвих мух зміта з підвіконня Розпрямляючи застиглий хребет Розкручені на повну потужність Творчі турбіни нової свідомості На бруківці димляться калюжі Під божевільним сонячним променем Засмічений тамбур життєвого потягу Контролери вимагають квиток Відкидаючи сумління непотріб Вбираючи



Never Gonna Give You Up

Never Gonna Give You Up

Never gonna give you up No matter how you treat me Never gonna give you up So don't you think of leavin' Girl, you treat me bad And I know why I've seen you runnin' around With



Молчат Микрофоны

Молчат Микрофоны

Летом я устану быть солнечным ветром И скорей бы заплачут снега, Да с трепетом на стекле. Вены превратятся в тоннели и стены И по ним застучат поезда, Кто в города, кто - куда. Припев: А где-то молчат




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.