Стріляли, Зрештою, Свої…

Стріляли, зрештою, свої...
...в квітні були зняті мої вірші у
"Зміні", зарізані у "Жовтні", потім надійшли
гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни".
(з щоденника Василя Симоненка, 3.09.1963р.)

Таки прострелений словами
У пружні груди й навздогін -
Як по землі з дзвіниці дзвін -
Він впав, хитнувся перед нами
І роздавив слова лаї.

Стріляли зрештою, свої -
Та тільки вельми завидющі,
Що красивіший він, що дущий...

Свавілля обійма гаї...
Дзвін знов цілується з громами
І з тишою в очах у мами,
Він перепитує її:
"Стріляли, зрештою, свої?.."

Похожие новости.

Поворожи собі на каві моїх очей. Злий серця віск в криницю долі, лиш жаль ночей. Віддай життя і насолоду за пісні сум і серця вроду, І не вмикай сьогодні світло для моїх дум. Життя

Горячее солнце. Горячий песок Горячие губы - воды бы глоток. В горячей пустыне не видно следа Скажи, караванщик: "Когда же вода ?" (х2) Учкудук три колодца Защити, защити нас от солнца Ты в пустыне - спасательный круг Учкудук Вдруг

[Akon] Who'd ever thought that I would see this day.... Where I would see my ghetto life fade away... Cos I was lost and couldn't find a way... And now I look forward to

Привет мой день, мой яркий солнечный день! Лишь только ты смогла подарить мне эту любовь. Благодарю тебя удача! Это сложная задача, Так решилось на «пять» и я хочу кричать! Но я кричу не от

А наркоманы тоже люди, Тоже хочут о хорошем говорить. А не о елках всяких, Там дикорастущих, Но все ближе ближе осень, Руки тянутся к природе, Губы ждут хмельного дыма половить! Йоу, Ноггано, Йоу, здесь Антон Пальчиков! Мс, Йоу, йоу! Ноггано