Стріляли, Зрештою, Свої…

Стріляли, зрештою, свої...
...в квітні були зняті мої вірші у
"Зміні", зарізані у "Жовтні", потім надійшли
гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни".
(з щоденника Василя Симоненка, 3.09.1963р.)

Таки прострелений словами
У пружні груди й навздогін -
Як по землі з дзвіниці дзвін -
Він впав, хитнувся перед нами
І роздавив слова лаї.

Стріляли зрештою, свої -
Та тільки вельми завидющі,
Що красивіший він, що дущий...

Свавілля обійма гаї...
Дзвін знов цілується з громами
І з тишою в очах у мами,
Він перепитує її:
"Стріляли, зрештою, свої?.."

Похожие новости.

I should've been sleep 3 hours ago I should've never picked up on the phone Mama said you better leave him alone Cause I'm lost without you And everytime you're walking out of my

Ich laufe auf zwei Beinen rum, die nicht zu mir geh?ren. Sie reichen ganz knapp bis zum Boden, doch ich kann sie nicht sp?ren. Sie tragen mich durch die Gegend, keine Ahnung

1. Ты крутая, словно Эверест, Своенравна, словно Ниагара, Непокорна, как дремучий лес, И твердишь, что я тебе не пара. Холодна, как холодильник "Мир", Многолика, словно сто китайцев. Пьешь "Мартини", виски и кефир, Твой кумир - какой-то Слава

Пахнет морем, и луна висит над самым Лонжероном, И каштаны тихо шепчутся с бульваром полусонным. Невесомо серебрится ночи южной панорама, Спят фонтаны, занавешены фруктовыми садами. Невесомо серебрится ночи южной панорама, Спят фонтаны, занавешены фруктовыми садами. От

You were just some one Some friend of mine said take her out An' have yourselves a good time To be honest I was far from over a broken heart You were the furthest