Стріляли, Зрештою, Свої…

Стріляли, зрештою, свої...
...в квітні були зняті мої вірші у
"Зміні", зарізані у "Жовтні", потім надійшли
гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни".
(з щоденника Василя Симоненка, 3.09.1963р.)

Таки прострелений словами
У пружні груди й навздогін -
Як по землі з дзвіниці дзвін -
Він впав, хитнувся перед нами
І роздавив слова лаї.

Стріляли зрештою, свої -
Та тільки вельми завидющі,
Що красивіший він, що дущий...

Свавілля обійма гаї...
Дзвін знов цілується з громами
І з тишою в очах у мами,
Він перепитує її:
"Стріляли, зрештою, свої?.."

Похожие новости.

1. $ir G День темнее ночи Шепот громче крика Страх сильнее мочи Деньги священней лика. Кто-то смотрит в оба Кто-то не открывает глаз, В ком-то кипит злоба В ком-то терпения запас. Слова острей ножа Смысл глубже шахты, Рука режет не дрожа Теряют

1. Kiedy serce w ogniu p?onie, kiedy serce rwie sie w dal, ci?gle tylko my?l? o Nim, jego oczach, jego ?zach. Zapami?tam wszystkie chwile, kiedy by? mi bliski tak, kiedy mi powiedzia? tyle ze mnie bardzo... ze mnie tak... po

Ант: Это не тот апрель, май не тот, Уже который год, подряд всё одно и тоже, И потому, может, ветер не целует, а гложет лицо И если даже я пропаду, то никто не заметит

Never gonna give you up No matter how you treat me Never gonna give you up So don't you think of leavin' Girl, you treat me bad And I know why I've seen you runnin' around With

Мужчина страстного огня, принц уходящего дня Светит он из окна как полуночная звезда Когда он подъезжает вокруг качают волны Любовь кричит любовь она на приводе полном Когда выходит из авто вокруг него шумит