Бурштин (Боже Літо)
Соромно, братчику, глянути у віченьки,
Від рідної матері відмовитись словом,
Відмахнутись рукою від хліба та солі
Соромно, братчику...
Де тебе носить, якими вітрами
В якому такому Чікаго?
На тім краю світу завжди було інакше,
А в нас Боже літо, день народження, сонце...
А в нас Боже літо, дівчата дуріють,
Над містом панує дух загального свята,
П’єм в затінку пиво, а ввечері підем
Від Кривого з Кривим до Кривого.
До Бурштина ніщо не ходить...
А як там в Чікаго?
Гуцулів менше, ніж негрів,
Коломийки не грають, один тільки джа-джа-джаз,
Дивлюсь television, надійшли наших books
А то читаю newspaper, go на basketball
А в нас Боже літо, козацькі забави,
І знову "Карпати" програли в футбол,
Та ми не сумуєм, і ввечері підем
Від Кривого з Кривим до Кривого.
До Бурштина ніщо не ходить.
Бурштин - це місто в Івано-Франківській області. Воно відоме історії з 1554 року.
За різноманітними статистичними даними засобів масової інформації у цьому місті, на жаль, проживає дуже багато наркоманів. На сучасному етапі розвитку в місті є: три загальноосвітні школи, одна музична, одна спортивна, є будинок культури, є стадіон, є свій власний футбольний клуб "Енергетик".
Той край світу - це там, де завжди було інакше.
Чікаго - це місто, в якому живуть люди-негри.
Баскетбол - це гра, в яку грають люди-негри,
І джаз, джаз, джаз - це музика, яку слухають люди-негри,
І тому вони ніколи не дізнаються що..?
До Бурштина ніщо не ходить!
Похожие новости.
Stalemate
Did I let you down? No Did I give you up? No So what's it all about Now? Was it not enough? No, no, no It's alright, yeah It's okay, yeah It's alright with me I'll be fine, yeah I don't mind,
The Lady In My Life
[1st Verse] There'll Be No Darkness Tonight Lady Our Love Will Shine Just Put Your Trust In My Heart And Meet Me In Paradise, Girl You're Every Wonder In This World To Me A Treasure Time
Lovers In Japan (Osaka Sun Mix)
Lovers, keep on the road you’re on Runners, until the race is run Soldiers, you’ve got to soldier on Sometimes even the right is wrong They are turning my head out To see what I’m
Доля Моя
Місяць по небу ходить, Пісню свою заводить, Зорі за ним співають голосні. Місяць мене питає: Знаю я, чи не знаю, Як ти мене кохаєш у ві сні. Я кажу: ні, я, не знаю я, не знаю. Доля
Письма С Границы
На что я смотрю? На тополя под моим окном Все меньше листьев, скоро будет зима. Но даже если Зима будет долгой, Едва ли она будет вечной. Ну, а тем временем Что же нам делать