Бурштин (Боже Літо)
Соромно, братчику, глянути у віченьки,
Від рідної матері відмовитись словом,
Відмахнутись рукою від хліба та солі
Соромно, братчику...
Де тебе носить, якими вітрами
В якому такому Чікаго?
На тім краю світу завжди було інакше,
А в нас Боже літо, день народження, сонце...
А в нас Боже літо, дівчата дуріють,
Над містом панує дух загального свята,
П’єм в затінку пиво, а ввечері підем
Від Кривого з Кривим до Кривого.
До Бурштина ніщо не ходить...
А як там в Чікаго?
Гуцулів менше, ніж негрів,
Коломийки не грають, один тільки джа-джа-джаз,
Дивлюсь television, надійшли наших books
А то читаю newspaper, go на basketball
А в нас Боже літо, козацькі забави,
І знову "Карпати" програли в футбол,
Та ми не сумуєм, і ввечері підем
Від Кривого з Кривим до Кривого.
До Бурштина ніщо не ходить.
Бурштин - це місто в Івано-Франківській області. Воно відоме історії з 1554 року.
За різноманітними статистичними даними засобів масової інформації у цьому місті, на жаль, проживає дуже багато наркоманів. На сучасному етапі розвитку в місті є: три загальноосвітні школи, одна музична, одна спортивна, є будинок культури, є стадіон, є свій власний футбольний клуб "Енергетик".
Той край світу - це там, де завжди було інакше.
Чікаго - це місто, в якому живуть люди-негри.
Баскетбол - це гра, в яку грають люди-негри,
І джаз, джаз, джаз - це музика, яку слухають люди-негри,
І тому вони ніколи не дізнаються що..?
До Бурштина ніщо не ходить!
Похожие новости.
Аве, Над
Вже змовкають останні ліси, Народи і мови згасають, як моди. Нема милосердя - зникають земні голоси, Нема милосердя до себе самих, до природи. Що залишим тобі ми, дитя? Мільйони самотніх у кожну хвилину. Нема милосердя -
Practice
[Intro] Cash money shit Cash money shit [Bridge] I can tell that money's got you working We've been talking for so long Now we're finally here in person I taste pain and regret, in your sweat You've been
Can’t Take It With You
Never realized how much she brought to the table Till I went to sit my cup of coffee where the table use to be No cats, no bed, no heirloom antique cradle An'
Нам Расставаться Жаль
Я пел тебе, как мог, Мой добрый зритель, Ты для меня был Бог, и вдохновитель. Ты озарил меня, огнём улыбок, И должен я сказать, Глядя в этот зал, Тебе: “Спасибо!” Знай , зритель, без тебя, В этой
Домівко Моя
Домівко моя, мій човник у водах бурхливих, І пристань, і доля, яку сотворила сама. Бувала в тобі я нещасна, бувала й щаслива, Згорала й сміялась, та все ж прожила недарма. Приспів: Домівко моя - притулок
