Казка Про Козака Та Чорта

Їхав із бою Козак з юрбою
На відпочинок до своєї дівчини.
Вона жила в місті - верст ще зо двісті
Коням летіти.
Аж стало темніти.

Зловив кілька гав та від своїх відстав,
Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?!
Якого це бісу я в’їхав до лісу?"

"Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?"
"Йой, Діва Пречиста! Згинь, сила нечиста!"
"Кінь та шабля хороші, та я дам тобі гроші
Будеш в мене служити - відьмочкам ноги мити."

"Не служу я нікому, тільки Богу одному,
Ні ляхам, ні татарам, і тобі я не пара."
Шабля свиснула вгору, та якраз в оту пору
Ранок півнем озвався - Чорт кудись подівався.

Похожие новости.

Тёплая погодка, плавная походка Мы идём по улице вдвоём Ах, какие ножки, прямо по дорожке Провожу тебя до самый дом Ты меня пустила, чаю предложила А я знаю это лишь предлог Хочешь, я останусь и тебе

Ожидание тепла, красивые глаза Замела снегом зима, годы свели с ума... Я потерял сердце где-то на крышах домов, Когда искал Бога, но я не помню слов. Музыка голоса, седых дней проза, Словно заноза внутри,

God Damn When will a nigga get a brake I work so damn hard but I never come up I do worse with ever breath I take Sunshine is a luxary Just to see

Забудь образи, ми знову разом. Замішані з тобою ми як фанк із джазом. Навіщо дутись, кого позбутись? Як не хотів не можу я тебе забути. Обов’язково в мовчанку грати, Так нам і треба один одної

Минає час. В далекий спогад Мене ніщо не віднесе. Любила Вас? Весняний подих Мені обвітрює лице – І це не смуток, не печалі... Забула Вас уже давно. Життя не в’ється по спіралі, І зупинилося кіно. Чи, може, Ви