Казка Про Козака Та Чорта

Їхав із бою Козак з юрбою
На відпочинок до своєї дівчини.
Вона жила в місті - верст ще зо двісті
Коням летіти.
Аж стало темніти.

Зловив кілька гав та від своїх відстав,
Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?!
Якого це бісу я в’їхав до лісу?"

"Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?"
"Йой, Діва Пречиста! Згинь, сила нечиста!"
"Кінь та шабля хороші, та я дам тобі гроші
Будеш в мене служити - відьмочкам ноги мити."

"Не служу я нікому, тільки Богу одному,
Ні ляхам, ні татарам, і тобі я не пара."
Шабля свиснула вгору, та якраз в оту пору
Ранок півнем озвався - Чорт кудись подівався.

Похожие новости.

Ти також нічого, Зьома, не робиш, Тільки вечором під неоновим світлом бродиш. З носа кров тече, зубами клацаєш, У великих окулярах за допінгом шастаєш. Поринь у Глубоке море, Зьома, Намисто в мушлі казок і русалка

[VERSE] Get your head out your dreams the would say Ooh, Shot me down time and time again Stubborn little girl she refuses to change Catch a cloud but you can't pin me down [CHORUS] Girl

Ото була весна, Твоя-моя весна, Мене взяла весна, Тобі дала вона. Ага-ага! Приспів: (4) Oh, baby, baby! Oh, baby, baby! Oh, baby, baby! Ага-ага! Моя весна! Ото була весна, Мені дала весна, Таке дала весна, Іди сюди моя весна! Ага-ага! Приспів (3) Із стріх вода капле... Із стріх

Слезы павши, забирают нас Белым пледом укрывая Тихо зовет остаться в его плену Белый дым, белый дым, белый дым, белый дым Наши руки разрывать он Я слепая, да! я казнен Тихо зовет остаться в его плену Белый

Кто ведёт войны, кто посылает воинов Победы освещать пролитой вражеской кровью, Идут отряды. Солдаты латают раны Упрямо, прямо, кровь как из крана. Гаснут лампады с храмах, когда хоронят героев, Еще живые готовятся к последнему бою. Солдат