Казка Про Козака Та Чорта

Їхав із бою Козак з юрбою
На відпочинок до своєї дівчини.
Вона жила в місті - верст ще зо двісті
Коням летіти.
Аж стало темніти.

Зловив кілька гав та від своїх відстав,
Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?!
Якого це бісу я в’їхав до лісу?"

"Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?"
"Йой, Діва Пречиста! Згинь, сила нечиста!"
"Кінь та шабля хороші, та я дам тобі гроші
Будеш в мене служити - відьмочкам ноги мити."

"Не служу я нікому, тільки Богу одному,
Ні ляхам, ні татарам, і тобі я не пара."
Шабля свиснула вгору, та якраз в оту пору
Ранок півнем озвався - Чорт кудись подівався.

Похожие новости.

У павильона "Пиво-воды" стоял советский постовой. Он вышел родом из народа, как говорится, парень свой. Ему хотелось очень выпить, ему хотелось закусить И оба глаза лейтенанту одним ударом погасить. Однажды ночью он сменился, купил

1.За окном кудрявая белая акация, Солнышко в окошечке, алым цветом лес. У окна старушечка, лет уже немало, С Воркуты далекой мать сыночка ждет. У окна старушечка, лет уже немало, С Воркуты

Зажгли фишки, Раздробили кости, Разложили карты На месте нашей любви; Мне стало жарко, Я задержала воздух… И пальцы твои… Внутри… Меня небо, Такой жестокий февраль, Мне кажется, Он сдетонирует Во мне, но мне все равно; За тонкой стеной — Целует дуло пистолета Твой старший сынок… Он

Если спросишь, легко ли навстречу Против ветра и против течения, Я тебе ничего не отвечу, Это все не имеет значения. Я хотела почти невозможного, Все мечтала, ну где же ты раньше был? Я совсем не скучаю

Хтось написав тобі учора, що можеш просто піти, якщо хочеш ти. Хтось написав тобі сьогодні, що не потрібно назад, бо не встигнеш ти. А я чекаю, та сонце знову сліпить очі мої, а я тримаю повітря, що належить тільки тобі! ПРИСПІВ: ТІКАЙ! Зі