Казка Про Козака Та Чорта

Їхав із бою Козак з юрбою
На відпочинок до своєї дівчини.
Вона жила в місті - верст ще зо двісті
Коням летіти.
Аж стало темніти.

Зловив кілька гав та від своїх відстав,
Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?!
Якого це бісу я в’їхав до лісу?"

"Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?"
"Йой, Діва Пречиста! Згинь, сила нечиста!"
"Кінь та шабля хороші, та я дам тобі гроші
Будеш в мене служити - відьмочкам ноги мити."

"Не служу я нікому, тільки Богу одному,
Ні ляхам, ні татарам, і тобі я не пара."
Шабля свиснула вгору, та якраз в оту пору
Ранок півнем озвався - Чорт кудись подівався.

Похожие новости.

Nauczy? si? musia?am tego, ?e Upadam, by podnosi? si? Cho? trudno by?o zrozumia?am te? Na wieczno?? nic nie mog? mie? I chocia? nie wiem, co b?dzie dalej Nie boj? si?, dam sobie rade Ka?dego dnia ca?y

И не уснуть, как будто в ночь перед экзаменом С планеты А планета Б недосягаема Перенабрать тебя опять сложнее сложного В один конец беру билет до невозможного Если капля станет морем Синим небом постель Белым садом

За синим утесом покосы Где травы хмельнее судьбы. В заботах дремучие осы, Такие же точно как мы. С размаху за шиворот хлещет Дождинок веселый заряд! И филина в ели глазищи В мои не мигая глядят. Припев: Покосы, покосы, туманная

У поліцаїв іграшкова зброя, А в липні раптом сталася зима. За мною не прийде мадам з косою, Якщо насправді тут мене нема. Банкіри роздають гульвісам гроші, Опівдні в місті темрява німа, Та тінь моя сумна снує

we'll never die! we'll never die! tes pauvres mains tenues tu pries ? corps perdu we'll never die! ton sang lavera nos fronts les vautours t'embrasseront we'll never die! petit gar?on perdu le d?sert t'a d?chu we'll never die! ta vie