Казка Про Козака Та Чорта

Їхав із бою Козак з юрбою
На відпочинок до своєї дівчини.
Вона жила в місті - верст ще зо двісті
Коням летіти.
Аж стало темніти.

Зловив кілька гав та від своїх відстав,
Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?!
Якого це бісу я в’їхав до лісу?"

"Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?"
"Йой, Діва Пречиста! Згинь, сила нечиста!"
"Кінь та шабля хороші, та я дам тобі гроші
Будеш в мене служити - відьмочкам ноги мити."

"Не служу я нікому, тільки Богу одному,
Ні ляхам, ні татарам, і тобі я не пара."
Шабля свиснула вгору, та якраз в оту пору
Ранок півнем озвався - Чорт кудись подівався.

Похожие новости.

You started up first day At Seven or maybe Eight You crashed into my life with a boom You came over as a guest I said I like you and I confess About ten o'clock

Остановятся безлюдные улицы, Как картинки из недавнего прошлого, Все случается, а это не сбудется, То, что утекло, не воротится больше. Я пыталась уберечь до последнего Свою звездочку за маленьким облаком, Оказалась там давно уж и нет

I'm not mad at nothing baby try to understand I don't care what happened yesterday I'm just glad that you're so glad to see my face again That's all that's important anyway And

Когда Достоевский был раненый И убитый ножом на посту, Солдаты его отнесли в лазарет, Чтоб спасти там его красоту Там хирург самогон пил из горлышка И все резал пилой и ножом При свете коптилки семнадцать часов, А

Здесь лапы у елей дрожат на весу, Здесь птицы щебечут тревожно. Живешь в заколдованном диком лесу, Откуда уйти невозможно. Пусть черемухи сохнут бельем на ветру, Пусть дождем опадают