Казка Про Козака Та Чорта

Їхав із бою Козак з юрбою
На відпочинок до своєї дівчини.
Вона жила в місті - верст ще зо двісті
Коням летіти.
Аж стало темніти.

Зловив кілька гав та від своїх відстав,
Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?!
Якого це бісу я в’їхав до лісу?"

"Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?"
"Йой, Діва Пречиста! Згинь, сила нечиста!"
"Кінь та шабля хороші, та я дам тобі гроші
Будеш в мене служити - відьмочкам ноги мити."

"Не служу я нікому, тільки Богу одному,
Ні ляхам, ні татарам, і тобі я не пара."
Шабля свиснула вгору, та якраз в оту пору
Ранок півнем озвався - Чорт кудись подівався.

Похожие новости.

Ти писала листи Святому Валентину, Написала бажання одне-єдине, Але не знала адреси, куди відправити. Він тебе цілував, ти його цілувала, Він тебе кохав, ти його не кохала, Боялась правду сказати, щоб його не образити. Не цілуй,

You don't own me don't try to change me (Nah, man... I'm not quite finished yet! Haha… Whoo! [Verse 1] Girl, I think you just might of tried to pull a motherfuckin’

Щодня раніше прокидався я Разом зі мною прокидалася дипресія Я жив тим днем, в якому я жив Якби помер, нічого б за собою й не лишив Мій час летить не так, як в інших.

Місто кишить немов мурашник в темпі близькім до божевілля, тут перманентна ейфорія у час роботи та дозвілля. Очі засліплюють реклами, вуха оглушені хітами, тут неосяжні перспективи надзвичайно важні справи. Я задивлюсь у твої очі так несподівано й відверто, ти наче

Я вижу отражения в воде Там много обо мне и тебе О чувствах что не в силах сказать Мы это называли любовь И моя кровь войдет в твою кровь И начнем друг другом дышать Я знаю