Казка Про Козака Та Чорта

Їхав із бою Козак з юрбою
На відпочинок до своєї дівчини.
Вона жила в місті - верст ще зо двісті
Коням летіти.
Аж стало темніти.

Зловив кілька гав та від своїх відстав,
Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?!
Якого це бісу я в’їхав до лісу?"

"Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?"
"Йой, Діва Пречиста! Згинь, сила нечиста!"
"Кінь та шабля хороші, та я дам тобі гроші
Будеш в мене служити - відьмочкам ноги мити."

"Не служу я нікому, тільки Богу одному,
Ні ляхам, ні татарам, і тобі я не пара."
Шабля свиснула вгору, та якраз в оту пору
Ранок півнем озвався - Чорт кудись подівався.

Похожие новости.

What did you think, I would do at this moment, When you're standing before me, With tears in your eyes Tryin to tell me that you Found you another And you just don't love me no

A plague in the workhouse A plague on the poor now I feed on my drum 'til I'm dead Yesterday, fever Tomorrow, St. Peter I'll feed on my drum until then What melody will lead my

1 куплет Маленьким дождём заплачет вечер за окном, Хочешь мы уйдём под этим клетчатым зонтом, Хочешь мы пойдём по мокрым улицам гулять, В маленьком кафе о нашем счастье вспоминать. Тайну наших встреч нам всё трудней

Just in time I heard the cry, And looking up I saw the snowbirds wheeling in the sky; They said, "We are the last ones left", And so I brought them in ,

Горе, доле ходжу, не виджу никого, Серце моє плаче од жалю великого. Шугаю, шугаю, ци ти тепер в раю, Ци ти ще повернеш, ци юж не повернеш, до рідного краю. Плачте, гори, плачте, плачте