Казка Про Козака Та Чорта

Їхав із бою Козак з юрбою
На відпочинок до своєї дівчини.
Вона жила в місті - верст ще зо двісті
Коням летіти.
Аж стало темніти.

Зловив кілька гав та від своїх відстав,
Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?!
Якого це бісу я в’їхав до лісу?"

"Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?"
"Йой, Діва Пречиста! Згинь, сила нечиста!"
"Кінь та шабля хороші, та я дам тобі гроші
Будеш в мене служити - відьмочкам ноги мити."

"Не служу я нікому, тільки Богу одному,
Ні ляхам, ні татарам, і тобі я не пара."
Шабля свиснула вгору, та якраз в оту пору
Ранок півнем озвався - Чорт кудись подівався.

Похожие новости.

He opens his eyes falls in love at first sight With the girl in the doorway What beautiful lines and how full of life After thousands of years what a face to wake

За столом сиділи там дядьки і їли М’ясом конюх пригощав гостей своїх Всі хвалили ту вечерю і сам пан веселий був Про жону свою постійно говорив Їли м’ясо там дядьки Пивом запивали А що конюх їм

He went twenty thousand light-years from home And agreed he'll be the next to be lowered And though he knew that life ain't just a good start The advance did break him Filling textures

Я тебя не умею любить — Я тебя умею желать, Бесконечно с тобой быть, Безупречно тебе лгать... Бесконечно с тобой быть, Не встречаясь взглядом твоим... Я тебя не умею ждать — Я верна измерениям иным. Ты любишь осколки, Тебе

Я или тот кто им был, Для тебя в эти дни Смотрит в окно, Видит огни. Как же они далеко В эти дни, как тогда, Где-то едва Свет и вода. Ходят похожие Мимо и сквозь, Это прохожие врозь. Те, кто моложе, Не