Казка Про Козака Та Чорта

Їхав із бою Козак з юрбою
На відпочинок до своєї дівчини.
Вона жила в місті - верст ще зо двісті
Коням летіти.
Аж стало темніти.

Зловив кілька гав та від своїх відстав,
Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?!
Якого це бісу я в’їхав до лісу?"

"Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?"
"Йой, Діва Пречиста! Згинь, сила нечиста!"
"Кінь та шабля хороші, та я дам тобі гроші
Будеш в мене служити - відьмочкам ноги мити."

"Не служу я нікому, тільки Богу одному,
Ні ляхам, ні татарам, і тобі я не пара."
Шабля свиснула вгору, та якраз в оту пору
Ранок півнем озвався - Чорт кудись подівався.

Похожие новости.

Здравствуй, мама Плохие новости Герой погибнет В начале повести И мне останутся Его сомнения Я напишу о нём Стихотворение Любовь как случайная смерть Любовь Любовь как случайная смерть Любовь Любовь как случайная смерть Любовь Любовь как случайная смерть Любовь Здравствуй, мама Опять не очень Так сложно быть Хорошей дочерью Твои

Мы плывем по реке И луна вдалеке, Как печальное чье-то лицо. Мы плывем по реке, И блестит на руке Изумрудною каплей кольцо. Я целую, целую, целую любя, И порочен, и чист поцелуй. И уж если я этим кого-то

Ё нигга мазафака эта АК АК вот так то, аккуратность такта Ё нигга мазафака эта АК АК вот так то, аккуратность такта Не культурный Вася я, ругаюсь матом Называюсь русским автоматом В гости захожу ботинок не

Молодий та сміливий і бурхливий наче злива Красуню до безтями покохав юнак Він приходив щоночі Донателла охоче Пригортала до себе і казала так О навіщо так сильно покохав юнак Грінго так захопився Грінго в очі дивився Грінго

Того, что было с тобой, что было с тобой Уже не будет с другой, не будет с другой А то что было у нас, что было у нас Всего бывает лишь раз, бывает