Жовта Кульбаба
Harlem
Жовта кульбаба, сонце і вітер. Ти сперся рукою на холодильник.
Хтось говорив... Я пам’ятаю, що сходило сонце вже сотий десяток.
Harlem. бувають хвилини ще більш сумніші ніж сльози від чайного листя -
Годинник не дасть забути, не дасть заснути:
Ти винний. Ти винний, ти винний, ти винний...
Білий плечистий кіт за спиною також з минулого - гарний-прегарний.
Випив зневажливо келих отрути: стоять на колінах - образ вульгарний.
Криво всміхається копчений Harlem.
Жовта кульбаба Заводиться дощик. Тримай окуляри, щоб в воду не впали.
Випивші тіні, я пам’ятаю, кричали, співали про інків і майя.
Harlem! Я ріжу коріння, ще більш сумніше ніж сльози від чайного листя -
Провина не дасть заснути, не дасть забути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Просила тебе муркотіть безслізно, не задихаючись шумом кав’ярним.
Востаннє ступив і забув сказати: пора готувати напій прощапьний -
І раптом заплакав усміхнений Harlem.
Жовта кульбаба закрилась руками. Ти відштовхнувся лише думками.
Що ти сказав? Не пам’ятаю. Заходило сонце вже сотий десяток.
Бувають хвилини ще більш сумніші. Війнуло морозом від чайного листя.
Провина не дасть забути, не дасть заснути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Стоїш в чорно-білім і вицвівшім платті. Фотопортрет і погляд повчальний.
Сльози розмазані в чорному небі: постаті, принципи - все фігурально:
Вульгарний, прегарний всміхається Harlem.
Похожие новости.
To the Dogs or Whoever
Deep in the belly of a whale I found her Down with the deep blue jail around her Running her hands through the ribs of the dark Florence and Calamity and Joan of
Я Слушал Дождь
Я слушал дождь. Я думал о тебе. А по стеклу текли, как слезы, струи. Я вспоминал минувшую весну. Твои глаза, слова и поцелуи. Ты говорила, что любовь пройдет. Пройдет как жизнь: с улыбкой грусти мимо. Но,
Seaside
I only want to sit Alone beside the sea Awake another night To understand What in the world Does make this place So beautiful I only want to hear Everything asleep With the sound it makes Im wondering Why in the
Когда Я Уйду
Когда я уйду далеко-далеко, Не мучаясь и не тревожась, Быть может, вздохнет кто-то очень легко, А кто-то заплачет, быть может. Умчится мой поезд, на стыках звеня, Умолкнут былые оркестры. И тот, кто родится позднее меня, На сцене
After I Sing All My Songs
When the show is over and every one is gone That's when this lonely feelin' comes along Everybody loves me while the show is goin' on But I need someone to love me