Жовта Кульбаба
Harlem
Жовта кульбаба, сонце і вітер. Ти сперся рукою на холодильник.
Хтось говорив... Я пам’ятаю, що сходило сонце вже сотий десяток.
Harlem. бувають хвилини ще більш сумніші ніж сльози від чайного листя -
Годинник не дасть забути, не дасть заснути:
Ти винний. Ти винний, ти винний, ти винний...
Білий плечистий кіт за спиною також з минулого - гарний-прегарний.
Випив зневажливо келих отрути: стоять на колінах - образ вульгарний.
Криво всміхається копчений Harlem.
Жовта кульбаба Заводиться дощик. Тримай окуляри, щоб в воду не впали.
Випивші тіні, я пам’ятаю, кричали, співали про інків і майя.
Harlem! Я ріжу коріння, ще більш сумніше ніж сльози від чайного листя -
Провина не дасть заснути, не дасть забути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Просила тебе муркотіть безслізно, не задихаючись шумом кав’ярним.
Востаннє ступив і забув сказати: пора готувати напій прощапьний -
І раптом заплакав усміхнений Harlem.
Жовта кульбаба закрилась руками. Ти відштовхнувся лише думками.
Що ти сказав? Не пам’ятаю. Заходило сонце вже сотий десяток.
Бувають хвилини ще більш сумніші. Війнуло морозом від чайного листя.
Провина не дасть забути, не дасть заснути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Стоїш в чорно-білім і вицвівшім платті. Фотопортрет і погляд повчальний.
Сльози розмазані в чорному небі: постаті, принципи - все фігурально:
Вульгарний, прегарний всміхається Harlem.
Похожие новости.
Не Стесняйся (feat. Ноггано)
Максим АК: С кем ты куришь? Кто твой кореш? Кому похуй, с кем движение наводишь, С кем вдыхаешь запах баксов? АК-47 мощней любого драгса. Может ты великий физик, может ты солдат, Мути своё, пока менеджеры спят, Может
Посылка Под Паролем
У меня нет ни мерса, ни бумера, ни кайена Похер на карьеру откровенно, буду жить в деревне Мой папа Валера другого сына наверно хотел бы Но не тот из головастика показался первым И вот
September
How the time passed away? All the trouble that we gave And all those days we spent out by the lake Has it all gone to waste? All the promises we made One
Вітер З Гір (Весна Йде)
Перші скажені грому розкати Чисте повітря пронизують - Так завжди навесні на Нашій землі. То грози сніг останній змивають... Б’ють бойові барабани Весни - Дощами й громами. Вісники перших трав - вони, А супутники їх - холодні
Холоди (разом з Юлією Лорд)
Холоди на землю впали, холоди Молодий сумує місяць, молодий Він свою шукає зірку, Мон амур, зітхає гірко А у місті тисячі доріг І всюди сніг, всюди сніг Холоди замкнули брами, холоди Може мідний гріш, а може золотий Хтось