Жовта Кульбаба
Harlem
Жовта кульбаба, сонце і вітер. Ти сперся рукою на холодильник.
Хтось говорив... Я пам’ятаю, що сходило сонце вже сотий десяток.
Harlem. бувають хвилини ще більш сумніші ніж сльози від чайного листя -
Годинник не дасть забути, не дасть заснути:
Ти винний. Ти винний, ти винний, ти винний...
Білий плечистий кіт за спиною також з минулого - гарний-прегарний.
Випив зневажливо келих отрути: стоять на колінах - образ вульгарний.
Криво всміхається копчений Harlem.
Жовта кульбаба Заводиться дощик. Тримай окуляри, щоб в воду не впали.
Випивші тіні, я пам’ятаю, кричали, співали про інків і майя.
Harlem! Я ріжу коріння, ще більш сумніше ніж сльози від чайного листя -
Провина не дасть заснути, не дасть забути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Просила тебе муркотіть безслізно, не задихаючись шумом кав’ярним.
Востаннє ступив і забув сказати: пора готувати напій прощапьний -
І раптом заплакав усміхнений Harlem.
Жовта кульбаба закрилась руками. Ти відштовхнувся лише думками.
Що ти сказав? Не пам’ятаю. Заходило сонце вже сотий десяток.
Бувають хвилини ще більш сумніші. Війнуло морозом від чайного листя.
Провина не дасть забути, не дасть заснути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Стоїш в чорно-білім і вицвівшім платті. Фотопортрет і погляд повчальний.
Сльози розмазані в чорному небі: постаті, принципи - все фігурально:
Вульгарний, прегарний всміхається Harlem.
Похожие новости.
В Останні Хвилини
Ще мить тому я день стрічав, Ще промінь сонця грів мої надії І сліпо завтрашнього дня чекав Та зараз ще хоч раз вдихнути моя мрія. Колючим списом протинає страх, Не слухає, німіє моє тіло, Лиш відчуваю
Dream A Little Dream Of Me
Stars shining bright above you, night breezes seem to whisper, "I love you". Birds singing in the sycamore tree, "Dream a little dream of me". Say "nighty-night" and kiss me. Just hold
Don’t You Ever Get Tired (of Hurtin’ Me)
You make my eyes run over all the time you're happy when I'm out out of my mind You won't love me but you won't let me be don't you ever
Не Говори Никому
А боги уже спускались с небес. Они погостили средь нас и вернулись обратно. С ними было легко - вот стакан, вот свеча, вот подъезд. Листы с псалмами в крови так похожи на винные
Небо Мое
Ты говоришь, что нету солнца. Ты говоришь, что нет луны. Ты потерялся, наверно, в трех соснах. Ты говоришь, что нет любви. Птицы покинут свои гнезда... Ты посмотри в небеса! В небе живут большие звезды! А ты говоришь