Жовта Кульбаба
Harlem
Жовта кульбаба, сонце і вітер. Ти сперся рукою на холодильник.
Хтось говорив... Я пам’ятаю, що сходило сонце вже сотий десяток.
Harlem. бувають хвилини ще більш сумніші ніж сльози від чайного листя -
Годинник не дасть забути, не дасть заснути:
Ти винний. Ти винний, ти винний, ти винний...
Білий плечистий кіт за спиною також з минулого - гарний-прегарний.
Випив зневажливо келих отрути: стоять на колінах - образ вульгарний.
Криво всміхається копчений Harlem.
Жовта кульбаба Заводиться дощик. Тримай окуляри, щоб в воду не впали.
Випивші тіні, я пам’ятаю, кричали, співали про інків і майя.
Harlem! Я ріжу коріння, ще більш сумніше ніж сльози від чайного листя -
Провина не дасть заснути, не дасть забути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Просила тебе муркотіть безслізно, не задихаючись шумом кав’ярним.
Востаннє ступив і забув сказати: пора готувати напій прощапьний -
І раптом заплакав усміхнений Harlem.
Жовта кульбаба закрилась руками. Ти відштовхнувся лише думками.
Що ти сказав? Не пам’ятаю. Заходило сонце вже сотий десяток.
Бувають хвилини ще більш сумніші. Війнуло морозом від чайного листя.
Провина не дасть забути, не дасть заснути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Стоїш в чорно-білім і вицвівшім платті. Фотопортрет і погляд повчальний.
Сльози розмазані в чорному небі: постаті, принципи - все фігурально:
Вульгарний, прегарний всміхається Harlem.
Похожие новости.
Не Увиделись Больше
В приближении; помня о том, что нельзя ослаблять, прерывать, оставлять, забывать; отдавая отчет, что чем глубже — в себя, и чем меньше контактно-вдвоем… абсолютно сомнительна прелесть замерзших дорог; металлической сеткой висящее над головой, будто небо — но что-то иное… я подумала: если бы
Додому
В заметiлях осенi смереки, Мов зеленi свiчечки, горять. З невеселим клекотом лелеки Понад ними в далечiнь летять. Приспів: Линуть птахи, а у мене - сльози. На прощання я махаю їм рукою. Прилiтайте, коли скiнчаться морози, I земля моя
Вернулся Я На Родину
Вернулся я на родину. Шумят берёзки встречные. Я много лет без отпуска Служил в чужом краю. И вот иду, как в юности, Я улицей Заречною, И нашей тихой улицы Совсем не узнаю. Я вижу сад над берегом С тенистыми
The Brokenhearted
Well darling, oh won't you come a little closer I promise pretty darling, I didn't know what I was saying And now I'm praying that you won't say it's over Come here pretty
Молюсь За Україну
Моя країна - верба й калина, Моя країна - стрiмкий Днiпро, Моя країна, мов квiтка дивна... Пошли їй, Боже, щастя - добро. Моя країна - мiй край чарiвний, Моя країна - вишневий квiт... Стоїть в вiночку,