Жовта Кульбаба
Harlem
Жовта кульбаба, сонце і вітер. Ти сперся рукою на холодильник.
Хтось говорив... Я пам’ятаю, що сходило сонце вже сотий десяток.
Harlem. бувають хвилини ще більш сумніші ніж сльози від чайного листя -
Годинник не дасть забути, не дасть заснути:
Ти винний. Ти винний, ти винний, ти винний...
Білий плечистий кіт за спиною також з минулого - гарний-прегарний.
Випив зневажливо келих отрути: стоять на колінах - образ вульгарний.
Криво всміхається копчений Harlem.
Жовта кульбаба Заводиться дощик. Тримай окуляри, щоб в воду не впали.
Випивші тіні, я пам’ятаю, кричали, співали про інків і майя.
Harlem! Я ріжу коріння, ще більш сумніше ніж сльози від чайного листя -
Провина не дасть заснути, не дасть забути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Просила тебе муркотіть безслізно, не задихаючись шумом кав’ярним.
Востаннє ступив і забув сказати: пора готувати напій прощапьний -
І раптом заплакав усміхнений Harlem.
Жовта кульбаба закрилась руками. Ти відштовхнувся лише думками.
Що ти сказав? Не пам’ятаю. Заходило сонце вже сотий десяток.
Бувають хвилини ще більш сумніші. Війнуло морозом від чайного листя.
Провина не дасть забути, не дасть заснути:
Я винна, я винна, я винна, я винна...
Стоїш в чорно-білім і вицвівшім платті. Фотопортрет і погляд повчальний.
Сльози розмазані в чорному небі: постаті, принципи - все фігурально:
Вульгарний, прегарний всміхається Harlem.
Похожие новости.
Последний Звонок
Нам с тобою не позабыть первый звонок Больше никогда не учить школьный урок В прошлое вернуться нельзя Стали нам почти как друзья Строгие когда-то для нас учителя Последний звонок и школьный урок Остались уже позади Последний звонок
Пипец
Я иду, ту-ту, по воде я иду из дома к тебе, Я несу тебе мой ларец. Командир девчачьих сердец, Но это полный, но это полный, но это полный... Или, например, дубль два - Я иду
The Climb
I can almost see it. That dream I'm dreaming, but There's a voice inside my head saying You'll never reach it Every step I'm takin' Every move I make Feels lost with no direction, My faith is
Лабиринт
Ты уводишь меня в мир подземных ходов, коридоров, зеркал, тупиков, поворотов, мостов, лабиринтов, висячих садов, улиц древнего города, где на ворота повешен замок. И стоит часовой. И в тени за холмом отдыхает когорта. Минутная стрелка против
Lodi
Just about a year ago I set out on the road Seekin' my fame and fortune Lookin' for a pot of gold Things got bad, and things got worse I guess you will know the