Та Не Гірш Нікого
Буду, буду, буду, буду битися –
Нема чого на мене так дивитися!
Все життя без тата, все життя без мами,
Дорогу пробиваю сам – кулаками!
Весь світ проти мене, я весь проти світу.
Я дам собі ради – не вчіть мене жити!
Це хто там кричить: “Заспокойся, малий!”?
Не лізьте до мене, тому що я злий!
Та нема гірш нікому ой як тій сиротині,
Ой ніхто не пригорне при лихій годині.
І знову я починаю махатися –
Не варто було до мене чіплятися!
Якби я пробачив найменшу образу,
То б самоповагу втратив одразу.
Хто мені казатиме, що так не можна,
Хай краще дасть грошей – і тим допоможе!
А воду холодну на мене не лий –
Я не охолону, тому що я – злий!
Та не пригорне батько, та не пригорне мати,
А тілько той пригорне, що думає брати.
І кожного разу, коли хтось лізе в душу,
Стаю за себе муром, бо так ставати мушу.
Так бійка за бійкою, немов крок за кроком.
Та, часом, моя злість вилазить мені боком...
Ой налетіли гуси ой з далекого краю,
Ой сколотили воду в тихому Дунаї.
Ой бодай же ви, гуси, ой з пір’ячком пропали,
Ой як ми любилися, тепер перестали.
Ой як ми любилися, ой як зерно в горісі,
А тепер розійшлися, як туман по лісі.
Ой як ми любилися, ой як голубів пара,
А тепер розійшлися, як чорная хмара.
Ой як ми любилися, ой риба з водою,
А тепер розійшлися, як брат із сестрою.
Похожие новости.
Чарівний Вечір
Запаморочно пахнуть матiоли, Настояне повiтря на меду. Який чудовий вечiр! Глянь, навколо Усе буяє, квiтне... Як в раю! Приспiв: Мiсячне сяйво... Чарiвний вечiр... Моргають зорi i мерехтять. Жакет вдягнув я Тобi на плечi - В мiсячнiм сяйвi пiшли блукать. Легенький вiтерець
Six Weeks
Slow, slow me down, Her blood, on my bones. Let go, lay to rest. We fall, we fall, we fall, We fall to the ground. Sleep, sleep all night While the young, they wait alone. Get up,
По Голове Себе Постучи
Эй, морячки! А это ласты чьи??? По голове себе постучи! Стучу в твою дверь - потерял ключи! По голове себе постучи! Посейдон! Выйди из морских пучин! По голове себе постучи! Аххх... Аххх... Апчхи...! По голове себе постучи! Ах
Рельс Линия
Я, или не я… Между двумя… Опять в любовь играю. Но… не позовут, Не уведут… Я тихо умираю. Тронь. Будет вода, Будет огонь. Но я дышу все тише. Жизнь — или мечта, Или любовь, Но я ее не вижу! Я… Или не
Я Пою
Отдашь ключи и свысока поднимешь бровь, Всё, что смогла, я отдала тебе, Любовь. Ты всё взяла, ну что ж изволь... А мне оставь хотя бы боль! Осенний вздох стучит в вески, А впереди - Зима, зима,