S.P.

Цей тиск не помічає сльози
Він не помічає біль душі
Весь час ігнорує крики й прохання єдине
Я прошу до крайнощів не доводи

Надія, ми сліпі йдем за тобою
Куди ти нас ведеш?
Ми вже давно поза зоной досяжності
Позитивних думок і щастя
Щастя?! Що це?
Розкажи мені, я все одно не повірю тобі, я глухий

Надія, набута синдромом бажання
І ти зникаєш, лишаючи мене знов на самоті
Ти мрія чи пастка - не розумію
Але все одно я залежу від тебе,
Належу тобі, гнию і втрачаю надії в надії

Спалахи гніву й ненависті, бруд самоти, біль самоти,
Кров, сльози й шрами
Вгамувати й позбавити мене від цього
Може тільки твоя єхидна люб’язність ти...
Курво! Курво! Курво! Курво! Курво...

Ти - моя внутрішня кровотеча
Я не знаю як тебе зупинити
Я вживаю спирт і різні інші ліки
Але це все даремно!
Коли ти з’являєшся
Мій мозок і серце постійно напружені
Вони тріщать і блюють кров’ю
А я захльобуюсь від цього

Подаруй мені свою любов або (4)
Прощавай назавжди! (3)
Відпусти мене назавжди!

Залежу від тебе, належу тобі
Гнию і втрачаю надії в надії
Розгублений плачу, кричу до крові
Існує без тебе не серце, а тіло
Де ти? Де ти є?
Де ти, надія, де ти є
Надія, де ти є?

Похожие новости.

Continue 2 Roll

[Z-Ro:] My hand grabs the wheel, and foot mashes the pedal Block to block corner to corner, looking at the devil Making my brothers think, they got nine lives They was so gangsta, until

За Нас З Тобою

Самотня скрипка і рояль самотній - Не склалась наша доля у дует. І тільки пісня - лагідні відлуння - Нагадує знайомий нам сюжет. Приспів: За нас з тобою, мій незабутній, За нас з тобою я помолюсь. За

Минає День

Минає день, минає ніч, Хвилини котяться, мов хвилі голубі. Не в тому річ, не в тому річ, Що я «люблю на вік» сказала лиш тобі. Не в тім печаль, не в тім печаль, Що цілий

Бог Предвічний Народився!

"Бог Предвічний народився!" - Дружно заспіваймо, Бо прийшов до нас Спаситель, Щиро привітаймо. Всі гріхи твої й мої Він прийняв на себе. "А тепер покайся ти, - промовля до тебе. - Живи в Бозі, не гріши,

Где Увековечен Был Мир И Покой

Безмолвная серость туч грозовых, В болота зеркале отражаясь, Всплески зарниц дарила земле, Лесной тишиной восхищаясь. Ветра порывы врывались туда, Где шумело лишь листьев паденье. Печалью обдало чертоги мха В безмятежном болот запустенье. Нарушая покой - Гром возгремел, Бури приход