Чоловіче Мій

Чоловіче мій, запрягай коня.
То не кінь, а змій, миготить стерня.
Доберемося за три годиночки
За стонадцять верст до родиночки.

Чуєш роде мій, роде, родоньку,
Чом бур’ян пішов по городоньку?
Роботящий мій з діда-прадіда,
Двір занедбаний, Боже праведний.

Ой ти ж роде мій, мій ріднесенький,
Хоч би вийшов хто, хоч однесенький.
Що ж це двері всі позамикані,
Чи приїхали ж ми некликані?

Дев’ять день душа ще пручається,
А тепер вже десь призвичається.
Ту морквиночку, тую квітоньку
Не прополеш із того світоньку.

Люди згадують - ми навідались,
От ми родоньку, перевідались...

Чоловіче мій, запрягай коня.
То не кінь, а змій, миготить стерня...

Похожие новости.

Нічия

Якщо ти не любиш, так і скажи Не плети нитки з моєї душі Залишу наодинці гордість і біль Мине все було, згине те що лишив ти мені Приспів: Відриваю від серця частину життя Коли була твоєю,

I’m An Old Old Man Tryin’ To Live While I Can

Said an old man to a good lookin' girl Well I've been around this big wide world That home on the hill well honey that's mine I've got the money if you've

Домівко Моя

Домівко моя, мій човник у водах бурхливих, І пристань, і доля, яку сотворила сама. Бувала в тобі я нещасна, бувала й щаслива, Згорала й сміялась, та все ж прожила недарма. Приспів: Домівко моя - притулок

Майже Весна

Якби тобі - мої думки, Ну а мені - та й чари твої. Якби тобі - мої слова, Якби мені - тебе і навпаки. Приспів: А за вікном майже весна, Знає слова майже не сказані вона І

Вишивала мама мою долю, одиноку долю нелегку. Вишивала радістю і болем на яскраво-ніжнім рушнику. Вишивала рідна, та й не знала - пролетять роки як уві сні І пошле їй Бог дочку-красуню у кітучім