Долі Шляхи
Коли нічне небо осяяне
Спалахами блискавиць;
Або безхмарне воно
Та ллють світло зорі та місяць -
Ти на Перунів шлях подивись - придивись,
Але не на небо, а у чорний колодязь...
Там в’ються дороги аж до небокраю -
В кожного своя;
Нам від народження доля плете їх -
Й одна з них - твоя.
...Крізь поля йдуть стежки
Та гірськими хребтами;
Прямують крізь гроти
Та повзуть берегами
Мостами чи бродами перетинають
Річки та драгви;
У буревіях зникають...
В лісах губляться - щезають...
А ні зупинитись, а ні звернути
Зі шляху, що долею дано:
Заваду не обійти;
Злякавшись, ховатися марно!
Ти став на той шлях, щоб його пройти, -
Хай би як було важко! - Йди!
Крізь будь-що - не озирайся!
Не зупиняй ходи!
Шовками стелитиметься землею
Зів’яла та зім’ята трава...
Ітимеш довго - до смерті йтимеш
Стежками долі крізь ліс життя.
В’ються дороги, сплітаються -
Доля плете навмання.
Кожен має пройти свій шлях
До небокраю життя...
Похожие новости.
Арівідерч
На схилах днів біжить знов річка Разом зі мною все вперед. Вона завжди така як звичка, У ній я бачу свій портрет... Я бачу там як гаснуть свічки, Як час зникає в нікуди, Вмиваючи своє обличчя, Я
На Переході Епох
А всі казали так не можна І всі казали треба змін Хотіли ми жити в світі справедливім Небо нас почуло Все змінилось скоро, ніби через ніч Нові ідеали всюди кругом засіяли Чекали ми кращого (3) Що буде
Tenderness
Tenderness is the best Tenderness I confess Tenderness is the best Tenderness nothin' less Love me with a tender touch Kindness I need very much It is so hard for me to trust But deep inside I
N’aie Plus D’amertume
Dans ma m?moire qui d?rape Gardera le dur de l'asphalte tu pr?f?res les angles plus aigus D'un destin qui semble perdu N'aie plus d'amertume Et parle ? la lune Tu n'as pas le choix C'est peut ?tre
Парижская
Пустота, тихо к пристани бежит волна, Одиноко плавает луна в стакане Ты не спишь, вспоминая, в небесах паришь Серебро ночных