Долі Шляхи
Коли нічне небо осяяне
Спалахами блискавиць;
Або безхмарне воно
Та ллють світло зорі та місяць -
Ти на Перунів шлях подивись - придивись,
Але не на небо, а у чорний колодязь...
Там в’ються дороги аж до небокраю -
В кожного своя;
Нам від народження доля плете їх -
Й одна з них - твоя.
...Крізь поля йдуть стежки
Та гірськими хребтами;
Прямують крізь гроти
Та повзуть берегами
Мостами чи бродами перетинають
Річки та драгви;
У буревіях зникають...
В лісах губляться - щезають...
А ні зупинитись, а ні звернути
Зі шляху, що долею дано:
Заваду не обійти;
Злякавшись, ховатися марно!
Ти став на той шлях, щоб його пройти, -
Хай би як було важко! - Йди!
Крізь будь-що - не озирайся!
Не зупиняй ходи!
Шовками стелитиметься землею
Зів’яла та зім’ята трава...
Ітимеш довго - до смерті йтимеш
Стежками долі крізь ліс життя.
В’ються дороги, сплітаються -
Доля плете навмання.
Кожен має пройти свій шлях
До небокраю життя...
Похожие новости.
Після Тих Дверей
Спочатку від волі Хочеш взяти все. Не знаєш як бути. Шукаєш ті двері Котрі мають все. Для себе відкрий їх. Приспів: Після тих дверей. Знов! Йди! За собою ти. Йди, йди. Сховавшись від бою Знайдеш лиш біль. Для чого так жити? Для тебе є
Soldier’s Last Letter
I believe the following information might be accurate. Written 1944 Henry Stewart/Ernest Tubbs When the postman delivered the letter It filled her poor heart full of joy But she didn't know till she read
Immortal
Strange signs Crooked signals Strike down The last aerial Heaven's bending Below, the world begins to break Life is ending Time has come to escape Down to the chambers Drink this blood and we'll become immortal baby This love, is
Полонина
Гей! Лине біля річки Пісня чоловіча, А дівчина-молодиця Миється у річці. Полонина, полонина, Полонина,
Осінь…
На стовбурі похилому Подорожую в осені. Сурмлять уже над обрієм Застиглі срібні олені, Та ще спадає листопад, Ще корабель мій не в льодах, Ще попіл теплий світиться І птаха покидає дах. І все перетворилося На строфи листопадові, А кольори на
