Виїзд На Чужину

Мене рано розбудила мати
"Вставай, доню і молися Богу.
Час нам з хати зараз виїжджати
В далеку незнану і тяжку дорогу". (ост 2 рядки - 2)

Шлях стелився нам через Карпати,
Через Лісько і сріблистий Сян,
На чужину там долі шукати,
А доля нас гнала аж за океан...

Батько й мати мені обіцяли,
Що по войні вернемось домів.
Сорок років даремно чекали,
Я далі чекаю сама без батьків.

Часом сниться мені рідна хата,
Коло хати золоті лани.
Тужні пісні чую з України
Про мамину вишню і мої ясени.

Хоч неправда панує над світом,
То для неї вже гряде кінець.
Зрозуміла тут я на чужині,
Що від золота сильніший терновий вінець. (ост 2 рядки - 2)

Похожие новости.

Про Это…:

Луна, звёзды, трава, речка А помнишь свечка, горела свечка Шла песня, поём вместе Твои ладони и стук сердечка Тук-тук-тук а-а-а... Встает солнце, светлеет небо То было время, то было время В глазах истома, томленье тела Твое дыханье... я

Той День

Не хотілось би так залишитися без моря, Не хотілось би так захлинутися на мілі. Заповітні “якби” дозволяють захотіти, А буденні “але” не дають нам до моря йти. Чутно, нудно і хочеться удвох Спати, знати пілюлі

Сотри Его Из Memory

Я из памяти стираю дождями по стеклу, Я буду ластиком — фантастика! Убегаю, улетаю, а он прозрачным стал, Я с чистого листа хочу листать! А нас просто не было, Всё как во сне было до

Трясовинна Іде

Трясовиной затягують ідеї. І мій народ, вірніше, із народу Зробити ладні так - Щоб в віршарі побачити Енея. Одіти свитку, станцювать гопак. Комусь в утіху, а собі на шкоду, Сховать люстерко і кричать про вроду. Знов з

Кровь Эльфов

Deimos: Мой мир погузился во мрак – Мёртвый ландшафт и холодная мгла. И я поневоле твой враг И эта роль мне, поверь, не мила! Прими предложение моё Страсть к тебе громко во мне говорит. Меня твой ответ