Тінь

Знов наче впала з неба
Тінь і не видно берег
Страх роз’їдає очі
Стій! Я уже не хочу так!
Сон не стає чіткіше
Біль розчиняє тишу
Ніч дзеркалі відбилась
Крик! Все, що залишилось там!

Пр.
уже не зламати
Невидимі грати
І не подолати час
Знайти в собі сили
Розправити крила
Якби ще раз!
Та знову
Дні зникають неохоче
Тіні дивляться у очі
Біль вертається щоночі, як завжди
А ранок
Знову спалить всі бажання
Хвиля страху тихо мине
І ніч забуде мене…

Ніч відчиняє двері
Шлях губиться в пустелі
Час висе непорушно
Страх роздягає душу
Тінь знов ховає стіни
Біль, як удар у спину
Крок кожен раз востаннє
Гнів-то моє бажання!
Пр.

Похожие новости.

Снег растаял. Запахи весны. Запели птицы. Ты пришла в мой мир, как дар проказницы судьбы. У друзей моих немой вопрос на лицах. Сдался в плен впервые, без какой-то там борьбы. Не по дороге, не

Твой город над рекой Северной звездой Светит в океане ночи Я ангелом с небес Прилечу к тебе Если только ты захочешь Припев: Я буду с тобой Даже когда погаснут звезды Даже когда с теплого облака вода Застучит по льдам морозным Сто

По серебряным облакам лился закат, Под лиловыми сводами шел снегопад. Снегири застыли, снегири. Посмотри, они одни в холодном небе. Снегири, зимние ангелы, Светлые грёзы мои. Снегири, что же искали вы Так высоко от земли. Птицы нежные замерли

Ай! Я руку попік у вогні, Боліла рука моя три ночі, три дні! Але то було, та відгуло – Колись боліло, а тепер зажило. Я собі добре живу – не тужу, Захочу – стрибаю, захочу

На расстоянии без слов между двух огней Только скажи и я стою у твоих дверей Помоги мне, время задержать, догоняя рассветы. Редко смотрю на суету вечных верениц Я так хочу узнать тебя среди