Подих, Що Вбива…
Ховаю небо в сірий туман
І мертве сонце світе не нам
Іржаві сльози не змиють бруд
Із наших рук
І вже не стерти бруд на очах
Не приховати відчай і страх
Не оживити попіл сміття
Цього життя...
А далі тільки ця жорстока гра
Останній рівень - світ, що помира
Останній бонус - подих, що вбива...є нас...
Нас... кожен раз...
Усе зникає, тільки пісок
Чужа постель украде ніч у зірок
І вже не чути шепіт мертвих птахів -
Прощальний спів...
Світ помирає, час уже став
І вже не буде початку, тільки фінал
І не лишилось тих, хто переміг в цій війні
А вороги - ми самі...
А далі тільки ця жорстока гра
Останній рівень - світ, що помира
Останній бонус - подих, що вбива
Остання правда - більше, ніж слова
І неможливо розірвати час
Почати знову і зітерти нас
І шлях, що вже нікуди не веде
Не знайдеш...
А далі тільки ця жорстока гра
Останній рівень - світ, що помира
Останній бонус - подих, що вбива...
То вже не повернеш
І неможливо розірвати час
Почати знову і зітерти нас
І шлях, що вже нікуди не веде
Не знайдеш...
Похожие новости.
Smile
I still love you and I don't why And I can't rise above you so I don't even try And tonight there you are holding her close to your heart And I try
Гулянка
Автор слов: Аркадий Гарцман Композитор: Андрей Данилко Пьём за то – чтоб жить без слёз, Чтобы сердцу пелася. Пьём за то – чтобы сбылось, Всё, чего хотелось нам. Тройка, тройка, тройка белых лошадей, Скачет, скачет,
Амнистия
1. Как откроют врата для нас - И опять перехлест дорог. Мы последний отбойник, пас, Под амнистией мы, корешок. Эй, начальничек, не томи, А скажи, где маманя ждет. На, возьми у меня взаймы, Я богатенький и не
Очі Дівоч
Ми дівчатам грали на гітарі, В юності, коли цвіли сади, Нас любили очі, очі карі, А губили чорні, як завжди. Ми були в коханні невгасимі, Ми були серйозні і смішні. І казали: «Так!», нам очі сині, Сірі
Вежливый
У меня есть друган, он веселый пацан, Кое-кто его знает из вас. Мы всегда с ним вдвоем, вместе песни поем, И о нем мой печальный рассказ. Он забавный такой и всегда под рукой, И ему