Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Подих, Що Вбива…

В рубрике: Тексты песен — 24.10.2012

Ховаю небо в сірий туман
І мертве сонце світе не нам
Іржаві сльози не змиють бруд
Із наших рук
І вже не стерти бруд на очах
Не приховати відчай і страх
Не оживити попіл сміття
Цього життя...

А далі тільки ця жорстока гра
Останній рівень - світ, що помира
Останній бонус - подих, що вбива...є нас...
Нас... кожен раз...

Усе зникає, тільки пісок
Чужа постель украде ніч у зірок
І вже не чути шепіт мертвих птахів -
Прощальний спів...
Світ помирає, час уже став
І вже не буде початку, тільки фінал
І не лишилось тих, хто переміг в цій війні
А вороги - ми самі...

А далі тільки ця жорстока гра
Останній рівень - світ, що помира
Останній бонус - подих, що вбива
Остання правда - більше, ніж слова

І неможливо розірвати час
Почати знову і зітерти нас
І шлях, що вже нікуди не веде
Не знайдеш...

А далі тільки ця жорстока гра
Останній рівень - світ, що помира
Останній бонус - подих, що вбива...
То вже не повернеш

І неможливо розірвати час
Почати знову і зітерти нас
І шлях, що вже нікуди не веде
Не знайдеш...


Похожие новости.


Два Пять Один Семь

Два Пять Один Семь

Ант: Два полушария, хочешь выжить думай как. Пять пальцев как молот спаянный в кулак. Один шанс из миллиона, но он есть Семь дней в неделю, куем сталь и жесть. Мы можем как угодно, делаем как



Allez Laisse Toi Aller

Allez Laisse Toi Aller

C'est vrai on s'envoie tant de message ? distance Jour ?pres jour on se parle en silence Nos rendez vous reste irr?elle C vrai Sur la toile on se d?voile un peu trop Dans l'id?ale



Жизнь — Игра

Жизнь — Игра

Жизнь - это игра вроде аркады, На самом сложном уровне реальности и правды. Главное надо С детского сада И до пенсии не быть частью тупорылого стада. Жизнь типа квеста Трипы в детство Доводят индивидов до инвалидного кресла. Головоломки



Я Не Забуду Першу Ніч

Я Не Забуду Першу Ніч

Вчора не було слів, я відпустив тебе - вільна. Я бачу, ти хочеш з ним, я знаю, ти будеш, ти - сильна. Це зовсім не мій стиль отак опустити руки. Не стало, як



Долгими Разговорами

Долгими Разговорами

Льются реки - небо злится, Как же всё могло случиться? Не упасть, остановиться, Всё простить или проститься, Влажных глаз твоих ресницы, Словно осень в сердце будут биться. В безызвестность закутать время, Превратить всю жизнь в падение, И до




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.