Шо-мажор
I
Коли я народився, я вже знав ля-мінор
Мої вуха перевіряв добрий лікар ЛОР
Що казав? Казав, що буду я Блекмор
Та що в цієї пісні тональність шо-мажор
Чи має твоя мама добре серце? Так!
А як у тата з магазином? В мого ніяк!
А як тоді калим, бо без нього хана
Це як забути тещу, якої нема
Мій розум лікував добрий лікар Ойболить
Після цього я забув сенс слова “сібаріт”
А це коли джигіт поводиться як кіт
Котрому вкололи хлордіазепоксіт
Приспів:
Могла би бути пісня
Не вистачило кисню
Тепер, напевно, хто-сь скаже: Сашо, що за лажа, Сашо, що за лажа, Сашо, єто лажа, тьфу
II
Мій резон - зелений, як газон
Є слово обрій, немає “горізонт”
Є слово ROOTS, немає слова “корні”
Зовні ми білі, білі, а не чорні
Не поспішай, я за тобою не встигаю
Братва не робе, братва - гуляє
Не блукає, наглядає свій гектар
Потім стає за стіл та катає шар
Кій завжди шукає лузу
У Тома Круза такі ж, як в мене вуса
Прокинутись під вечір та йти шукати трон
В тім усе життя моє, весь мій резон
III
Життя таке, що постійно тягне вниз
Особливо, якщо вийти на узвіз
На церкві амур шмаляє всіх із лука
Старе граффіті - Пронька-подлюка!
Баришні сидять, пудрять собі ніс
Йдемо, чекаємо на головний приз
Його я чую нюхом, як м’ясо Кабиздох
Ну що, вполюємо зайців? Я планую двох!
Похожие новости.
Лепестками Слёз (feat. Dan Balan)
Попытаюсь и войду в твою любовь словно кровь Автостопом прямо к сердцу доберусь, не приходит грусть И лепестками слёз ты уйдёшь всерьёз со мной Но разойдёмся вновь. Припев: А ты прочти в моих глазах: "Боюсь
В Петербурге Гроза
Ты не слушай, что дождь обо мне тебе шепчет обманчивый, И не верь, будто гром знает что-то про нас неприличное, Он - лишь отзвук грозы, уходящий лениво и вкрадчиво, А
Blind Dive
come down please, come down a while it is a dreamy day to leave it behind slow down please, slow down a while it is the only way to kiss it goodbye it suddenly happend it`s suddenly
Она — Принцесса
Она принцесса... Изгнанная из своего же королевства... Из его сердца... За неименьем места Среди путан, шалав и прочей ереси... Во мраке комнаты, у подоконника... Тихо плакала И вторила себе "все хорошо", однако Чего хорошего в обшарпанных
В Сапогах
странные пишет она стихи, странные пишет песни, сняться ей концерты, сняться ей цветы, и больше ничего не интересно, не получает ратаций много, сидит на кухне и плачет тихо, и просит снова прощение у Бога...