Досвітні Огн
Відлуння століть розтрощивши об стіну
Огидним створінням встає сьогодення
Спаплюжений обрій забарвився хіттю
Чад смолоскипів проймає легені
В потворному саунді хижого часу
Гинуть думок слабкі позивні
Розбещених поглядів плоске зображення
У відбитку чола на віконному склі
Приспів:
В тумані
Не видно досвітніх огнів
Давно мертві ті
В кого думка повстала
Гниють добрі наміри
В чорній труні
Твердая криця
В сухотах сконала
В людожерському світлі блакитних екранів
Брудні таргани розповзлись по недоїдках
Пам’ять згасає витками спіралі
В похмурих нетрях блукає навпомацки
На нутрощі тиснуть набряклі залози
Лезо гортає сторінки буденності
Поруч життя вибухає оргазмами
Зухвало крокує, хитаючи стегнами
Похожие новости.
Хватит
Первый куплет: Многим по жизни, совсем не хочу нравиться я Белой и пушистой казаться для всех просто нельзя Бесполезно запрещать Мне судьбу выбирать Не спрошу, не скажу... Поверьте я другая! Припев: Хватит лечить меня, Знаю, что делаю я, Верю сама
Пробки
Вдруг задрожали стекла, небо вдруг стало красным Телеэкраны ярко вспыхнули и погасли Честно испив до дна свою половину литра Жмет пассажир на кнопки в темной кабине лифта Вышибло пробки в
Гнев
Заколдованный твой взгляд Словно пушечный снаряд. Упал, сокрушая вновь мою гордость. Я пытаюсь разгадать, Где идти, а где бежать На свет,но мешает тьма и усталость. Бросаем гнев друг другу вслед. Мы далеки, как да и нет. Звенящим эхом
Дни За Днями
1. Я слушаю тебя внимательно и чутко. Я слушаю всё то, что говоришь мне ты, Но где-то в глубине, мучительно и жутко, Мне чудится излом душевной пустоты. ПРИПЕВ: Дни за днями катятся, Сердце лаской тратится, Обрывая
Мама Зима
Не проходит лето без печали Вот осенний взгляд Без конца кружится без начала Этот листопад Падают тихо и нежно В августе звезды цветы И засыпают надежды Белые листья зимы Белые листья зимы Научи меня Мама-Зима Без любви прожить Я пока не
