Заговір

(музика & слова Чура)

Як виходило сонце
Із-за лісу, з-за гір,
На війноньку збирався
Молодий богатир.
Батько рідного сина
Тай заговорювали,
Аби вістря лихії
Його тіло минали:
Там на морі Окияні синьому,
Там на острові Буяні дуб стоїть!
Під корінням слово моє сховане,
Ключ на дні, замок у небі. Те навік!”
Тричі три роки бився
Молодий богатир,
Та живим воротився
Він у батьківський двір.
Як змужніли онуки
Та й мечі узяли,
Проти шабель та луків
Син читав заговір:
Там на морі Окияні синьому,
Там на острові Буяні дуб стоїть!
Під корінням слово моє сховане,
Ключ на дні, замок у небі. Те навік!”
Лугом-полем та й кривавим
Ходить Смерть гуляє,
Та загиблі душі ярі
Як теє жито збирає.
Що ж то сяє, що палає,
Шлях їй заступає?
Те слова старі-прадавні
Що їх бліда та й оминає.
Зав’яжу п’ять вузлів я
На сімох на вітрах,
Змія глави зашиті
В мачухиних вузлах!
Заплетіть путь-дорогу
Вістрю-лезу в руках!
Не знайти тобі, зброя
До тіла білого шлях!”
Як виходило сонце
Із-за лісу, з-за гір,
На війноньку збирався
Бойовий командир.
Не молив, не хрестився,
Та зашив у шинель
Заговір прадідівський
Проти куль та шабель:
Там на морі Окияні синьому,
Там на острові Буяні дуб стоїть!
Під корінням слово моє сховане,
Ключ на дні, замок у небі. Те навік!”

Похожие новости.

I never thought that you'd be leaving me And even now it's so hard to believe But even the blind at times can see the sun And at least I know an ending

На мгновенье стало тихо И в этой тишине Позволь мне передать тебе то, Что было передано мне Можно выйти одному в поле И знать, что ты вооружен Можно идти по пути, В конце которого

Оце повзу я до канапи, стан мій дрова - шо дрова То любі друзі були вчора, мекнули діжу вина. В зубах шкварчить беник “Ватри”, немає сил губами тримати Отак повзу я мабуть з

День прошёл без чудес, Без наигранных скукой фокусов Не пытался взлететь до небес, Не стоял, качаясь над пропастью. Как не жаль, но это такая реальность. Я в полусне в ожидании рейса Может из дома, может домой, За

Ты гордая такая - взлет, Ты твердая такая - лед, Холодная такая. Ты громкая такая - гром, Жесткая такая - облом, Не подоходи ко мне. Припев: Но за столиком в любимой кафешке Разреши поцеловать тебя в щечку, Я раскрою