Дум-дум
Були-були на сонце сподівання
Та раптом темна хмара надійшла
І серце вкрила прохолод чекання
І на душі поменшало тепла.
Де пахкотіли трави-медоноси
Запахло гірко духом полину,
Вже соловей не п’є досвітні роси,
Не будить в серці ніжності струну.
Приспів:
А що знайдеш, а що загубиш,
Ніколи не вгадаєш.
Коли нема того, що любиш,
То любиш те, що маєш. (весь куплет - 2)
На самоті смиренні тим, що маєм,
Ховаєм жаль за тим чого нема,
В тумані мрій надії переймаєм
І спокушаєм віру крадькома.
Не кожне серце знається в коханні,
Що нам дано приймаємо як є,
І тим себе втішаємо в шуканні,
Що десь комусь нас може не стає.
Приспів (2)
Похожие новости.
Соняшник
Мій жовтень, соняшник печальний, Останній вибух сонця й літа, Твій сміх забутий крик прощальний Мене не хоче відпустити. Мій жовтень, соняшник печальний, Забутий присмак щастя й болю, Мій крик далекий, крик благальний Біжить відлунням за тобою. Я залишуся
Demasiado Bueno
La mitad de una mentira no es una verdad, s? que m?s de lo que te amo ya no puedo amarte y no me valor? , t? tienes toda la vida delante y lo
The Days Of Our Age
The days of our age are threescore years and ten, And though men be so strong that they come, To fourscore years, yet is their strength then, But labour and sorrow, so soon
Пересуды
Красный вечер ткал узоры, Брал доверчивых врасплох, Там, где липовые горы, Синий вереск, белый мох, На сосновые иголки Нанизал закатов тень, Днями множил кривотолки В пересудах деревень. У-у-у, будто где-то
Стать Севера
Где по земле, белым саваном стелется небо, Где до огня, километры нехоженых троп, Я проходил, оставляя апокрифам небыль, Боль рваных струн да сумятицу брошенных строф. Как взнуздала Русь Рукавами рек Кочевой восток В седлах запада. В поводу