Good Time

Місто немов сузір’я...

Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів,
від яких не лишилося й каменя!..
Та хто нам повірить, що йшли ми на світло?

Як часто шукали ми гирло, і міст, і причал
в опівнічних пустинях дворів,
Та хто нам повірить, що річка була тут?

Тільки крізь нас переходять міста у непам’ять.
Ми вимовляємо їх і знаходимо іншими.
Втім, вранці виходиш на площу і все пізнаєш.

Липи в час доцвітання стоять золоті безгомінні.
Липи в час доцвітання стоять золоті безгомінні...

Похожие новости.

Небо

Небо, як твоє ім’я? Може я твоя Птаха полонена... Небо, хочу одного: Ти поверни його! Відпусти до мене! Небо, де його знайти? Скільки мушу йти? Небо, я не знаю! Небо, може б він хотів, Але з тих країв Вороття немає! Небо, раз

Письмо

По пустынной улице без сил, Всё, что было, всё, о чем забыл, Пусть узором ляжет под струной. Дом, что был родным, теперь чужой. Положу в конверт лист бумаги с парой слов, Пусть узнаешь ты, что

Я Все Забуду

Я завтра почну усе з початку Я біль свій віддам тобі на згадку А може сховаюсь у безодню Дай Боже, забути про сьогодні Слухай і плач... Приспів: Я все це забуду, буду, буду Я полум’ям буду, буду,

Плачь, Детка

Мне не нужны нежные поцелуи, Не подходи, плачь, детка я не ревную Слёзы твои для меня — лучшая награда, Плачь, детка, плачь от любви, большего не надо. Мне ничего не нужно, только плачь, Слезами напиши

Домой

Реки не текут зимой Реки засыпают сном Живая в неживом Что вода не унесла Упадет сухим дождем Растает за окном Ты лети- не долетай Ты беги- не догоняй До неба не достать Я искала, но не там Я кричала облакам, Но