Good Time

Місто немов сузір’я...

Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів,
від яких не лишилося й каменя!..
Та хто нам повірить, що йшли ми на світло?

Як часто шукали ми гирло, і міст, і причал
в опівнічних пустинях дворів,
Та хто нам повірить, що річка була тут?

Тільки крізь нас переходять міста у непам’ять.
Ми вимовляємо їх і знаходимо іншими.
Втім, вранці виходиш на площу і все пізнаєш.

Липи в час доцвітання стоять золоті безгомінні.
Липи в час доцвітання стоять золоті безгомінні...

Похожие новости.

Ностальгія (з Петром Чорним)

Знову ніч довга, холодна ніч. Знову ти у моєму сні. Було й нема, та все дарма. Поміж нас тільки час, Що як зима. Віриш чи ні, я в далені не загину? А сум що в твоїх

Попіл

Твої очі просять світла й знов обійм Шукає тіло грішне, заховавши чисту душу В погребі своїх бажань. Наче щирість знов розквітла й мов твоїй Омані підкоритись хоче ніч, Ти хочеш прийти та чому так пізно? Приспів: Попіл

Бледные Поганки

Бледные поганки съем, чтобы не проснуться, Чтобы завтра в белый день к расстройству не вернутся. Моя девочка плачет, мой котёнок не спит, Сгнили все сливы, и душа... И нет более глупых и нелепых слов, Что

Last Man Standing

Now an unexpected peace comes to the day As the howling dimmed the fighting dies away when the hanging dust is clearing from the air you can just make out a lonely figure

Івана Купала (дует з Арсеном Мірзояном)

І попливли вінки – Доки не згасне свічка. Любиш чи навпаки – Не поспішає річка. Даруй мені слова, Даруй мені плітки. Якщо та ніч була, Була чи навпаки. Ватра не зніме гріх – Інша тримає руку. Як же, скажи, ти