Good Time

Місто немов сузір’я...

Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів,
від яких не лишилося й каменя!..
Та хто нам повірить, що йшли ми на світло?

Як часто шукали ми гирло, і міст, і причал
в опівнічних пустинях дворів,
Та хто нам повірить, що річка була тут?

Тільки крізь нас переходять міста у непам’ять.
Ми вимовляємо їх і знаходимо іншими.
Втім, вранці виходиш на площу і все пізнаєш.

Липи в час доцвітання стоять золоті безгомінні.
Липи в час доцвітання стоять золоті безгомінні...

Похожие новости.

Я Войду…

Отпечатав на загаре стыдливость Падает последняя одежда Мы одни и впервые крадутся прикосновения Нащупывая ток, ток Я войду в тебя и вулканы вновь проснуться И от струй дождей всё вернется к нам двоим в эту июльскую

Питер-Москва vs. Verona

Эники-Бэники ели вареники в панике, А мы дометали пряники таки на пикнике, Налегке! Где? В Москве! Ну и как? По мне так же, как и в Питере на Неве. Я чувствую пульсацию в низких

Син гомер агышларым(Кышкы романс) (Ты — жизни моей теченье(Зимний романс)

Акты ташып, акты ярсып кар сулары, (Текла, разливаясь, текла разъяренная вода снега.) Шулдыр инде язнын ташып ярсулары. (Это и есть, наверно, разъяренный разлив весны) Акты безнен

Белый Дым

Слезы павши, забирают нас Белым пледом укрывая Тихо зовет остаться в его плену Белый дым, белый дым, белый дым, белый дым Наши руки разрывать он Я слепая, да! я казнен Тихо зовет остаться в его плену Белый

Я Відпускаю Журавля

Холодно так, наче зима прийшла Болісно так, доля нас розвела Як і чому так сталось, не питай Наші дороги розійшлися Мала тебе за журавля в руках Та полетів у небеса мій птах Ніхто не знав, що