Квартира-оркестр. Цирк «Ваґабундо» частина 1
Я продаю квитки на магів і на мімів,
Я коло входу став з ключами, мов Петро.
О, діти передмість, з устами херувимів!
Шатро - мов помаранч. Приходьте у шатро!
Ми йшли пісками міст, мов митарі за митом,
Обсипані зірками й пухом із тополь,
Наповнивши завулки світлом і блакитом,
Скоривши Неаполь, Марсель і Леополь.
Директор цирку - йог і екстрасенс Ананда
(мов еполет, сидить на ньому скарабей).
Він - заклинач рослин, і світляна троянда,
Неторкнута й німа, росте з його грудей.
Цукрова вата - харч для янголів і птаства,
Мов кокони Коканду, мов паволока хмар -
Для приміських дівчат яка солодка пастка,
Аж світиться із них жадання, мов ліхтар...
О, діти злих часів, посіяні в огромах
Пастуших пустирів, де рейвах відлунав!..
Приходьте у шатро. Один-єдиний помах -
І душі заясніють, як терен із канав...
Похожие новости.
Одолжила
После ветреной зимы, после вьюги Я взяла тебя взаймы у подруги У подруги я тебя одолжила И головушку твою закружила Обещала, что верну непременно Но во мне произошла перемена Припев: Одолжила, одолжила Твою голову вскружила И вернуть тебя божилась Но
В Неведомой Стране
В неведомой стране, Где свет не сдался тьме, Где Солнца лик не стал Луной, А день - порой ночной. В подгорных рубежах И в золотых лесах Героев помнят тех времён И злато их
Водка, Водка
Раз, два, три, четыре Водка, водка, водка, водка Раз, два, три, четыре Водка, водка, водка, водка Эх, что мне горе! Жизни море Надо вычерпать до дна. Сердце, тише! Выше, выше Кубки старого вина! Эх, что мне горе! Жизни
Не Треба Слів
Дах світу впав і вже немає ідей, Як повернути загублених в часі людей І це з середини тіло моє розриває, Намагаюсь врятувати те чого немає. Сірий дим сірих очей, непотрібних речей, Світло у вікні десь
Чайка
Привітний день підходить до вікна І сонце в небі грає, як вітрило, А степом лине пісня чарівна, Така, як чайка, така, як чайка, Така, як чайка, незабутня й легкокрила. Приспів: Такі прості та жалісні слова! Із них