Веселі Боковеньки
Пірнає в затінок тихенько
Вузенька річка Боковенька,
А поруч з гаю виплива
Її сестриця степова.
Зійшлись дуби до водопою,
Стоять могутньою стіною.
Ввійду і я в цей храм тихенько -
У парк "Веселі Боковеньки".
Приспів:
Цей храм Давидов збудував,
Він все життя про нього дбав,
Тож недарма до сонця зріс
Столітній красень - диво-ліс.
Тут екзотичний світ рослин
І край Шевченківських хатин,
Тут велич всесвіту окрилить і зворушить.
Тут дух Давидова зігріє вашу Душу.
Кленовій гілочці вклонюся,
Попід каштанами пройдуся,
Схилюсь над тихою водою
Під золотистою вербою,
І досхочу нап’ється серце
Блакиті з чистого озерця,
І доведуть стежки казкові
Мене до острова Любові.
Приспів
Рослини тут ростуть, як діти,
Людською ласкою зігріті.
Годує їх земля, як мати,
Тож треба нам про неї дбати.
Її жаліть, її любити,
І все життя для неї жити,
І все найкраще їй віддати:
Не руйнувать, а прикрашати.
Похожие новости.
По Иронии Судьбы
Когда идёт куда-то снег, Когда тебя со мною нет, Я смотрю весь день в окно старое кино, Вертит снег передо мной. Один чудак, такой, как я, Под новый год всё ждал тебя. Он ждал в Москве,
Crescent Moon
Ohhh… wooo …hooo…. We always are together Walking the same road, You and me like destiny But then the path had parted, You went down one road, and I went the other way Loneliness, the
Я Войду…
Отпечатав на загаре стыдливость Падает последняя одежда Мы одни и впервые крадутся прикосновения Нащупывая ток, ток Я войду в тебя и вулканы вновь проснуться И от струй дождей всё вернется к нам двоим в эту июльскую
Тін
Тіні... Переплітають мої ноги Тіні... Від них тікаю по дорозі Тіні... І в світлі дня, і в темні ночі Я більше вас не хочу Тіні... Мене вбивають серед ночі Тіні... Вони вповзають в мої очі Тіні... Мене прислідують повсюди Мене без них не
Ветер
За окном мороз и вьюга Обними и согревай Тихо-тихо песню ветра Будто веет напевай Ветер холодной дали Северные печали Серое небо сбросит Ветер тебя уносит навсегда За окном мороз и вьюга Я прошу не уходи Скоро все вернется Снова ветер нам