Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Веселі Боковеньки

В рубрике: Тексты песен — 24.07.2012

Пірнає в затінок тихенько
Вузенька річка Боковенька,
А поруч з гаю виплива
Її сестриця степова.
Зійшлись дуби до водопою,
Стоять могутньою стіною.
Ввійду і я в цей храм тихенько -
У парк "Веселі Боковеньки".

Приспів:
Цей храм Давидов збудував,
Він все життя про нього дбав,
Тож недарма до сонця зріс
Столітній красень - диво-ліс.
Тут екзотичний світ рослин
І край Шевченківських хатин,
Тут велич всесвіту окрилить і зворушить.
Тут дух Давидова зігріє вашу Душу.

Кленовій гілочці вклонюся,
Попід каштанами пройдуся,
Схилюсь над тихою водою
Під золотистою вербою,
І досхочу нап’ється серце
Блакиті з чистого озерця,
І доведуть стежки казкові
Мене до острова Любові.

Приспів

Рослини тут ростуть, як діти,
Людською ласкою зігріті.
Годує їх земля, як мати,
Тож треба нам про неї дбати.
Її жаліть, її любити,
І все життя для неї жити,
І все найкраще їй віддати:
Не руйнувать, а прикрашати.


Похожие новости.


Горячая Кровь

Горячая Кровь

(муз. и сл. О. Пальчикова) 1.Вот и вновь встретились глаза. Вот и вновь я схожу с ума. Ты не знаешь, как внутри тепло. Ты не знаешь, что там залегло… Припев: А я выпью до дна за



Аэроплан

Аэроплан

Я нарисую облака И подарю их на прощанье. Аэродромы, города Не сокращают расстояние. И будем мы с тобой куковать На разных континентах, И на клочки бумагу рвать... Погоди,не улетай, Солнце моё. И на крыльях прочитай Ты моё имя. Но летает где-



Полнолуние

Полнолуние

Дождь стучит по крышам, А слеза по душам - всё вода. Некого стесняться, Ночь течёт сквозь пальцы В никуда. Как река весною, Я полна тобою навсегда. Нежность без ответа, Ну за что ж ей нету выхода. Полнолуние, В это полнолуние Приходи,



Солоний Дощ

Солоний Дощ

витри сльози з вінка постав стару платівку я напевно живий якщо ти жива я пройшов цілий світ приніс тобі в кишенях тільки лиш солоний дощ я чекала давно я забула що чекаю бо життя тільки сон в боротьбі за ніч але



Художник

Художник

Мы повстречались на беду У заколоченной эстрады. В больной сентябрьской прохладе Ты видел лета красоту. Ты рисовал в ненастный день Меня с зонтом под алым кленом Осенним листопадным звоном Летела золотая тень. Ты в увяданье видел жизнь А




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.