9 ? Тижнів

Повітрулі липневі ночі із ума-розуму зведуть, в блуд заведуть.
Ти Барбі, а я Тамагочі, батьки вже нас не доженуть - рімня дадуть.
Летим на татовому ЗАЗі, ти шпарко точиш ескімо, наспівуєш "МоДо",
У сарафані та в’єтнамках, а я в картатім кімоно, за кермом п’ю вино.

Приспів:
Не забути ніколи тих ночей, ми не на мить не сплющили очей,
Божевільних танців гольцем під "Рамштайн", зоряний супутник з неба нам
Самжене, папіроси скидав, пломінь багаття магічний надихав, зігрівав.

В могильнику копали кремній, спали в землянці у біча - романтика.
Відпочивали на черметі, де з нафтою тече вода - екзотика.
Пекли картоплю у скловаті, плели віночки з кропиви, кохались у воді.
Мандрівників гульба скінчилась, бо їх надибали батьки, обом дали лупки.

В інтернат обох здали, країни в різні кутки.
Нашої з тобов любові їм не зруйнувати.

Похожие новости.

(With you, with you I wish we had another time, I wish we had another place.) Now Romeo and Juliet, Bet they never felt the way we felt. Bonnie and Clyde, Never had to hide like

Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, Несказане лишилось несказанним. Світали ночі й вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним. Життя

Без запретов и следов, Об асфальт сжигая шины, Из кошмара городов Рвутся за город машины, - И громоздкие, как танки, "Форды", "линкольны", "селены", Элегантные "мустанги", "Мерседесы", "ситроены". Будто знают - игра стоит свеч, - Это будет как кровная месть

Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Дикий лунный свет ослепит тебя на мгновение, Но закрыв глаза увидишь все же наше появление, Заслонив ладонями лицо на колени упадешь, Вихрь мыслей в голове, мозг

Ой ти, дівчино з горіха зерня, Чом твоє серденько - колюче терня? Чом твої устонька - тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то захоплює серце пожаром? Ох,