9 ? Тижнів

Повітрулі липневі ночі із ума-розуму зведуть, в блуд заведуть.
Ти Барбі, а я Тамагочі, батьки вже нас не доженуть - рімня дадуть.
Летим на татовому ЗАЗі, ти шпарко точиш ескімо, наспівуєш "МоДо",
У сарафані та в’єтнамках, а я в картатім кімоно, за кермом п’ю вино.

Приспів:
Не забути ніколи тих ночей, ми не на мить не сплющили очей,
Божевільних танців гольцем під "Рамштайн", зоряний супутник з неба нам
Самжене, папіроси скидав, пломінь багаття магічний надихав, зігрівав.

В могильнику копали кремній, спали в землянці у біча - романтика.
Відпочивали на черметі, де з нафтою тече вода - екзотика.
Пекли картоплю у скловаті, плели віночки з кропиви, кохались у воді.
Мандрівників гульба скінчилась, бо їх надибали батьки, обом дали лупки.

В інтернат обох здали, країни в різні кутки.
Нашої з тобов любові їм не зруйнувати.

Похожие новости.

Пришла война в рассвете дня Спустился гнев на землю божий И встал солдат, взял автомат И прошептал: «Помилуй Боже!» Жене сказал: «Молись и слез не лей Прости за все и жди» Припев: Ты только жди Ты жди меня,

я ласкаю струны розо-зовым ногтем и мы с тобой поём заливные песни и заборы тают призраком - кораблём скоро с тобой придём нам осталось только Сотни тысяч верст до конца весны сотни тысяч верст пролетели обалдели Сотни тысяч лет где

Harlem Жовта кульбаба, сонце і вітер. Ти сперся рукою на холодильник. Хтось говорив... Я пам’ятаю, що сходило сонце вже сотий десяток. Harlem. бувають хвилини ще більш сумніші ніж сльози від чайного листя - Годинник

Бывает, мы прощаемся навеки, твердо зная, что придем опять. Бывает, мы уходим, чтобы больше никогда не возвратиться. Бывает, все бывает, только с возрастом нас с каждым днем трудней понять. И кто там разберет,

Змей: Кто сказал, что Ростова нет на карте, Мозги не паьте, не там ищешь. Мы намного выше, слышишь, я говорю с тобой. Пацаны из Краснодара здесь уже и рвутся в бой. Со мной тот, кто