9 ? Тижнів

Повітрулі липневі ночі із ума-розуму зведуть, в блуд заведуть.
Ти Барбі, а я Тамагочі, батьки вже нас не доженуть - рімня дадуть.
Летим на татовому ЗАЗі, ти шпарко точиш ескімо, наспівуєш "МоДо",
У сарафані та в’єтнамках, а я в картатім кімоно, за кермом п’ю вино.

Приспів:
Не забути ніколи тих ночей, ми не на мить не сплющили очей,
Божевільних танців гольцем під "Рамштайн", зоряний супутник з неба нам
Самжене, папіроси скидав, пломінь багаття магічний надихав, зігрівав.

В могильнику копали кремній, спали в землянці у біча - романтика.
Відпочивали на черметі, де з нафтою тече вода - екзотика.
Пекли картоплю у скловаті, плели віночки з кропиви, кохались у воді.
Мандрівників гульба скінчилась, бо їх надибали батьки, обом дали лупки.

В інтернат обох здали, країни в різні кутки.
Нашої з тобов любові їм не зруйнувати.

Похожие новости.

Зажигается свет Ночью в окнах рассвет. Я читаю в них знаки... Город жжёт фонари, И такси и "03" - Все готовы к атаке... И дома в серебре От дождя заблестят. Затанцуют устало. Я искала тебя, не смотрела назад... Голос мой,

Я знаю всі твої думки, Лиш тільки я твоє тепло. Твоя любов і навпаки - Я те, що душу опекло. Я дякую тобі за те, Що ти навчив писати Зірками по небу. Я дякую тобі за те, Що

Между нами вновь таможенный контроль Лишь свою любовь я беру с собой. Остаёшься ты стоящей у черты, А в руке моей цветы. Припев: Снова не хватает нужных слов, Снова самолёт взлететь готов. Грустно через две границы вновь, Нести

1.Подожди, подожди от любви отрекаться, Не хочу даже дня без тебя оставаться, Не хочу тебя терять, любимый мой. Любимый мой… Хочу опять твоей любви земной. Подожди, подожди уходить в даль-дорогу. Не суди, не суди, не суди

Я з України, з Івано-Франківська, може хто чув? Місто чудове, колись називалося Станіславом. Сто років тому тут був випадково письменник Франко, Є промисловість в нас: хімія, дошки, хліб, молоко. Зліва Бистриця, справа Бистриця -