9 ? Тижнів

Повітрулі липневі ночі із ума-розуму зведуть, в блуд заведуть.
Ти Барбі, а я Тамагочі, батьки вже нас не доженуть - рімня дадуть.
Летим на татовому ЗАЗі, ти шпарко точиш ескімо, наспівуєш "МоДо",
У сарафані та в’єтнамках, а я в картатім кімоно, за кермом п’ю вино.

Приспів:
Не забути ніколи тих ночей, ми не на мить не сплющили очей,
Божевільних танців гольцем під "Рамштайн", зоряний супутник з неба нам
Самжене, папіроси скидав, пломінь багаття магічний надихав, зігрівав.

В могильнику копали кремній, спали в землянці у біча - романтика.
Відпочивали на черметі, де з нафтою тече вода - екзотика.
Пекли картоплю у скловаті, плели віночки з кропиви, кохались у воді.
Мандрівників гульба скінчилась, бо їх надибали батьки, обом дали лупки.

В інтернат обох здали, країни в різні кутки.
Нашої з тобов любові їм не зруйнувати.

Похожие новости.

(feat. Amanda Diva) [Amanda Diva:] These words are written in blood, on red and white lines Rhymes to the beat of a war drum that cries Like mothers whose sons were sent to fight And

I just don't seem to know you anymore You're only with me every now and then. And you don't kiss me like you did before Is this the beginning of the end ? Is

странные пишет она стихи, странные пишет песни, сняться ей концерты, сняться ей цветы, и больше ничего не интересно, не получает ратаций много, сидит на кухне и плачет тихо, и просит снова прощение у Бога...

Сердце хочешь - сорви его с ветки, колыбелью его обними. В незакрытые белые двери наблюдаю я белые дни. По стеклу, под одеждою ветра босиком пробежим до конца. На изнанке над розою света зарастаем

Ветер прокричал: «Счастья нет сильней полета, Крылья распахни тугие и за мной лети!» Нету на земле слаще слова, чем свобода… Жаль, что не сказал мне ветер, где ее найти, Жаль, не сказал мне ветер,