9 ? Тижнів

Повітрулі липневі ночі із ума-розуму зведуть, в блуд заведуть.
Ти Барбі, а я Тамагочі, батьки вже нас не доженуть - рімня дадуть.
Летим на татовому ЗАЗі, ти шпарко точиш ескімо, наспівуєш "МоДо",
У сарафані та в’єтнамках, а я в картатім кімоно, за кермом п’ю вино.

Приспів:
Не забути ніколи тих ночей, ми не на мить не сплющили очей,
Божевільних танців гольцем під "Рамштайн", зоряний супутник з неба нам
Самжене, папіроси скидав, пломінь багаття магічний надихав, зігрівав.

В могильнику копали кремній, спали в землянці у біча - романтика.
Відпочивали на черметі, де з нафтою тече вода - екзотика.
Пекли картоплю у скловаті, плели віночки з кропиви, кохались у воді.
Мандрівників гульба скінчилась, бо їх надибали батьки, обом дали лупки.

В інтернат обох здали, країни в різні кутки.
Нашої з тобов любові їм не зруйнувати.

Похожие новости.

Каста и Ю.Г. Каста, Южные Головорезы... Смотри сюда! Вперед на подмогу, в ногу... Освободи дорогу Касте и Южному Блоку, Мы будем сокрушать манекены тупых зомби! Все это шум, а я- долби, Мы проникаем в толпы! Мы отбираем время

стихи И.Бродского Потому что искусство поэзии требует слов, я - один из глухих, облысевших, угрюмых послов второсортной державы, связавшейся с этой,- не желая насиловать собственный мозг, сам себе подавая одежду, спускаюсь в киоск за вечерней газетой. Ветер

Immagina il per sempre Immaginalo qui Col bello e col tormento Immagina con me Poi una nuova avventura che bussa E' chiaro che aprir? L'evento ? se adesso io Sapessi dire no Io non ho mai detto

Я прокидаюся німий, А ніч глуха, хоч вовком вий. Пульсує по ікони тлі свинець багряний. І тільки морок степовий Карбує інеєм на склі Портрет Світлани. Бродить по степу розхристаний вітер. Пестить вустами стяг над полком. Пане полковнику, вимерзли

Между нами чужая тоска неприступною встала стеной И пульсирует кровь у виска ведь она опять не пришла домой Из бокалов чужих пили ночь и смотрели в чужие глаза Но никто не прогнал меня