На Смітнику Життя

Воляє стогне серце і моя душа
Я пес блукаючий на смітнику життя
Шукаю сенсу майбуття
Шукаю кістку гидких насолод

Бридкої радості потвори мраку
Я блазень у театрі жаху
Безглуздим сміхом
Я возвеличу криваву плаху

Я як іржа сумнівних слів
У кришталевім замку
Я як мандрівник мертвих снів
Що оживає на світанку

Я гриб отруйний, я росту
Серед дощів образ
Я образ на останнім аркуші
На моїй пам’яті сліпої без прикрас

Похожие новости.

Довго Маруся руками махала Тільки лелекою так і не стала В небо стрибнула вона з поліниці Повідбивала білі сідниці Білі сідниці Маруся відбила Та на їх місці виросли крила І відтепер вона все літає Крила ходити їй

Засвічувались вікна У сутінках безглуздям Місто наче дим Тануло у склянці І на обличчі Прокаженого Будди Проростала трава Назустріч світанку Вештались по світу Й тремтіли під снігом Сумніви й сни Обгорілими крилами Лишаючи нетрі Роз’їдені кризою Похмеляючись Весняною зливою Вигорали вени В присмерку кульгали Світом намальованим Хриплії пророки Понад домовиною Тінями

Ледве встигла на літак - Залишати це не легко. Я не хочу більше так тому я вже далеко. Я маю бути сильною, тому що і досі я тебе люблю. Але, але, але Не можу пообіцяти собі Не

Квитки вже куплені, колеса стукані, Мрії занюхані і розклад не чека. Дурні обставини мене обставили, Тебе позбавили – не долетять мої слова! Приспів: І кожен сам своє пальто, удзики – по черзі знизу догори. Хтось серце вкрав,

The way she came into the place I knew right then and there There was something different About this girl The way she moved Her hair, her face, her lines Divinity in motion As she stalked the