Параноїдальна
Я в безодні німоті, мов безплідна, чорна тінь
Душі рвав напівживі скривджених життям створінь
Нищив все, що було свято, вени різав битим склом
І дививсь на світ розп’ято, повітря хапаючи скривавленим ротом
Болі прагнув та страждання, і кричав несамовито
Розтинаючи круг потворних бажань страхом смерті оповитий
Хай йде усе до біса, я повторюю слова і знов
Ліпше здохнуть мов гидотна криса ніж занапастити любов
Приспів:
Безодня власного "я"
Хрипить мов затравлений звір
І поглинає мене небуття
У параноїдальний мозку вир (весь куплет - 2)
Я один серед потвор химерної гри світотіні
І лягає уже сталевий затвор, щоб вибити мозги на сірі стіни
Страх заповнює кожну клітину, скляніють очі без зіниць
І я безповоротно гину, падаю у божевілля полум’я ниць
Божевілля - це коли один гинеш серед безвихіддя стін
Коли душу святу міняєш на безглузду світу пустоту
Хай йде усе до біса, я повторюю слова і знов
Ліпше здохнуть мов гидотна криса ніж занапастити любов
Приспів (2)
Похожие новости.
Letter From Omaha
Well I can't sleep with all these hand-me-downs Battered up chests and faded dreams Every new life seems to spin away Like sand escaping through the seams Send me a letter from Omaha Said a
Я Твоя
Побежали, зазвенели наши ручьи Застучало моё сердце в ритме воды Открывались, распускались почки весны Солнце, выходи, нам теплом свети Сбросили с себя одежды вьюжной зимы Наряжались в платья новой красной весны Зелены деревья, снова ночь коротка Ранняя
Моя Любов
Що ти чуєш скажи про мене, Чи ти знаєш то, чого знати не треба, Я бачу тебе крізь осліплені очі, Я бачу небо і зоряні ночі, Пр Моя любов, що поруч завжди, Моя душа – то
Man Cry
[Talking:] King of Da Ghetto, what's up 'Face big homie [Z-Ro:] I greet the Father, on my knees With a bowed head and a humbled heart, my conversation is have mercy on me please I
Подивись Мені В Оч
Я чекала на тебе давно І в чеканні сльозилось вікно. Бо в дорозі, в моєму житті Зустрічались не ті, все не ті. Та в холодних дощах, в сніговій Знала жде мене суджений мій. Не злякавшись колючих