Окуляри

Останні чари загубила мої
А магазині я придбаю нові
Ти в них така популярна
Орієнтири крізь завішане скло
Як чай без цукру і без фільму кіно
Все у рожевому малюєш сні

Пустими будуть всі історії ті
Якими тріщини зальєш у вікні
Той час ти змусиш стояти
Ти набираєш закодований текст
Він виглядає як банальний протест
Вечір лягає на завісу дня

Я поспішаю, швидше замальовуй мене
Забув про одяг, ліпший одяг мій головне
А може просто фото подарую тобі
На згадку про дні

Ностальгія поглинає на мить
Коли в долонях твоє серце тремтить
Твій персональний я, але живий

Я поспішаю, швидше замальовуй мене
Забув про одяг, ліпший одяг мій головне
А може просто фото подарую тобі
На згадку про дні

Похожие новости.

Всему Свое Время

Со мной моя нежность, да что с нею делать. Унять свою гордость - душа б не болела. Со мной рядом зависть, а с ней моя злоба. Желанье быть первым, и чтоб высшей пробы. Выцвела

Слезы На Ладонях

Пустой вагон метро, последний поезд, Как быстро все прошло у нас с тобою. Еще вчера смотрел в глаза иначе, Сегодня улетел, не думай, я не плачу. А я любовь на волю отпустила, Ну

Тільки Ти Моя

Коли один, тебе немає, Все навкруги барви втрачає, Блідне все без тепла твого, Й день не зігріє. Коли нема сміху твого, Світ завмирає без нього, Й небо стає чорно-білим, А вітер безкрилим. Серед тисяч і тисяч сліпих облич, Із

Сестра

Я гадал весь день - к чему рвались крючки, К чему дыра в сатке дома, я понял таки, У дощатой стены ночь, на кортачках сидя, Были слепы глаза, а теперь они видят Как дороги

Какие Наши Годы

Кто так решил - я не знаю, но спорить не стал, Каждому небом свое предназначено, видно. Был, привлекался, имел, награждён, состоял, Но не жалею ни грамма, и мне не обидно. ПРИПЕВ: Какие наши годы, какие