Давай Я Навчу Тебе Поганому
Недоказаний міф у забутому місті
по проспектах і стінах повільно тече
Я ковтаючи дим ти збираючи листя
забуваємо все пам'ятаємо все
Тільки вечір вологий як подих останній
на долоні малює повітряний рай
Щось банальне і тепле бо справді реальне
зашарілий такий непроявлений слайд
Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому
Білих клавіш пісні перелізуть на струни
навіки затягує відстань і час
Мій столичний акцент твої теплі парфуми
у сніги в павутину у сяйво прикрас
Окулярами скрию таємниці дорослі
пригорни мене міцно моя самота
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози
залишаємось жити в паралельних світах
Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому
Похожие новости.
Плачь, Скрипка
1. Жил один скрипач, молод и горяч. Ласковый, порывистый как ветер. И, в любви горя, отдал он себя Той, которой лучше нет на свете. ПРИПЕВ: Плачь, скрипка моя, плачь! Расскажи о том, как я тоскую. Расскажи
Шансон Дощу
Всю ніч над містом Нескінченний дощ, Краплин холодні іскри На асфальті площ. Тебе забути хочу - Ти мені чужий, Але я чую кроки, Чую голос твій. Ти прийшов як дощ, Проминеш як дощ, Твоя любов як дощ, Горе ти моє, я
Home Is Where a Kid Grows Up
HOME IS WHERE A KID GROWS UP (Merle Haggard) « © '67 Tree Publishing, BMI » It may be down the south in Alabama Or maybe just a little old one horse town It could
Моя Любовь — Воздушный Шар
С тобой лишь я смог понять, Что значит любимым быть, Любовь, как тетрадь, листать, И этой надеждой жить. Рассвет за моим окном, Я встречу с тобой его, Любовью наполнен мой дом, А лучше и нет ничего! Моя любовь
Я И Ты
Мне приснился вчера снег А с утра за окном - дождь Нам казалось - любовь навек Получилось - на миг, что ж... На ладони звезды свет На ресницах слеза, пусть Нас укроет крылом рассвет, Унося в облака