Давай Я Навчу Тебе Поганому

Недоказаний міф у забутому місті
по проспектах і стінах повільно тече
Я ковтаючи дим ти збираючи листя
забуваємо все пам'ятаємо все
Тільки вечір вологий як подих останній
на долоні малює повітряний рай
Щось банальне і тепле бо справді реальне
зашарілий такий непроявлений слайд

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Білих клавіш пісні перелізуть на струни
навіки затягує відстань і час
Мій столичний акцент твої теплі парфуми
у сніги в павутину у сяйво прикрас
Окулярами скрию таємниці дорослі
пригорни мене міцно моя самота
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози
залишаємось жити в паралельних світах

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Похожие новости.

1. В душу упадет печаль, словно в воду камушек с руки Лист осенний бросит календарь на погожие деньки Выйду покурить, пройдусь, в небе стаи надо мной Я в душе за них молюсь, чтоб

Зима, зима, зима, на вікнах іній. На серці радість, радість моя і печаль. Зробилися ми єдиним цілим, Та розминулися шляхи, на жаль. Буває знаю, вірю я так сталось, Що ми не поруч, разом нас нема. І

Я побудую собі дім з рожевого скла. Я не покличу нікого - буду жити там одна. В домі багато світла, бо там вже тебе нема, Я побудую собі дім з рожевого скла. Приспів: Зовсім звичайний

Вниз, усе тікає вниз. Світ куряву здійняв І Сонце заховав Пил. Спис, я маю гострий спис, Ти маєш древній спис, Ми рушимо з останніх Сил. Час, він грає проти нас, Ковтає дні і роки, Прямують його кроки В кров. Нас обличчям у

Keep an eye Keep an eye Keep an eye On your close friend Keep an eye Keep an eye Keep an eye On your close friend 'Cause what you got that'll make you lose And then turn around and