Давай Я Навчу Тебе Поганому

Недоказаний міф у забутому місті
по проспектах і стінах повільно тече
Я ковтаючи дим ти збираючи листя
забуваємо все пам'ятаємо все
Тільки вечір вологий як подих останній
на долоні малює повітряний рай
Щось банальне і тепле бо справді реальне
зашарілий такий непроявлений слайд

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Білих клавіш пісні перелізуть на струни
навіки затягує відстань і час
Мій столичний акцент твої теплі парфуми
у сніги в павутину у сяйво прикрас
Окулярами скрию таємниці дорослі
пригорни мене міцно моя самота
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози
залишаємось жити в паралельних світах

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Похожие новости.

Самотня скрипка і рояль самотній - Не склалась наша доля у дует. І тільки пісня - лагідні відлуння - Нагадує знайомий нам сюжет. Приспів: За нас з тобою, мій незабутній, За нас з тобою я помолюсь. За

Сонце палає Повітря п’янить А ти у шлюбному вбранні Я хочу як Фауст Спинити цю мить Але не в стані Доле моя, не спіши, зачекай! Дай загляну тобі в очі Що ти несеш мені - пекло чи рай Знати

Дощ змиває день, Мовчить FM, А телефон забув дві цифри. Хтось, але не ти, Спита "хто ти?" І полетить собі за вітром. Я гортаю сни, Де були ми І у вікно їх викидаю. Світ холодний злий, Такий чужий Завжди, коли тебе

Клуб - история героя и принцессы Клуб - урбанистическая пьеса Клуб - то место, где молодежь меняется И в каждой новой серии Шоу продолжается! Ночь, огни неона под свои знамена Как электроны притягивают непохожих Такое быть

Стараясь превозмочь земное тяготенье, Она стремилась вверх, но падала лишь вниз И падшая душа какой-то бледной тенью За неба