Давай Я Навчу Тебе Поганому
Недоказаний міф у забутому місті
по проспектах і стінах повільно тече
Я ковтаючи дим ти збираючи листя
забуваємо все пам'ятаємо все
Тільки вечір вологий як подих останній
на долоні малює повітряний рай
Щось банальне і тепле бо справді реальне
зашарілий такий непроявлений слайд
Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому
Білих клавіш пісні перелізуть на струни
навіки затягує відстань і час
Мій столичний акцент твої теплі парфуми
у сніги в павутину у сяйво прикрас
Окулярами скрию таємниці дорослі
пригорни мене міцно моя самота
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози
залишаємось жити в паралельних світах
Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому
Похожие новости.
Твой День
Музыка - А.Беркут Слова - М.Пушкина Ты вернулся в жизнь, в наш непрочный дом Полный странных лиц и чужих имён Как в измерении другом Тебе дышалось не легко Нежеланный гость
What’s My Name
[Z-Ro] You better tighten up on your back stroke Trying to fuck around with Z-Ro in the game It's not all about running your mouth all the time It's all about stacking your change Now
Святая Ложь
Святая ложь, пусть даже ты свята, Твоя мне надоела доброта. Я тебе не верю! Зачем ко мне являешься ты в дом? Зачем сидишь, как гостья, за столом? Я тебе не верю! Зачем меня ты бережешь от
Не Цілуй
Ти писала листи Святому Валентину, Написала бажання одне-єдине, Але не знала адреси, куди відправити. Він тебе цілував, ти його цілувала, Він тебе кохав, ти його не кохала, Боялась правду сказати, щоб його не образити. Не цілуй,
Музей Старожитностей
Як ми ходимо обоє нетрями старого дому!.. Гобелени і гобої славлять пару невідому, ніби бачать нашу змову: кожен дотик - теплий спалах. І тоді ми знову (й знову) переходимо в дзеркалах. На годиннику з гербами, як завжди, година друга, крадеться