Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Давай Я Навчу Тебе Поганому

В рубрике: Тексты песен — 28.06.2012

Недоказаний міф у забутому місті
по проспектах і стінах повільно тече
Я ковтаючи дим ти збираючи листя
забуваємо все пам'ятаємо все
Тільки вечір вологий як подих останній
на долоні малює повітряний рай
Щось банальне і тепле бо справді реальне
зашарілий такий непроявлений слайд

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Білих клавіш пісні перелізуть на струни
навіки затягує відстань і час
Мій столичний акцент твої теплі парфуми
у сніги в павутину у сяйво прикрас
Окулярами скрию таємниці дорослі
пригорни мене міцно моя самота
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози
залишаємось жити в паралельних світах

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому


Похожие новости.


Пристань Любов

Пристань Любов

В полi ми вдвох заблукали, Стежка петляла в житах, Сонце всмiхалось лукаво, Жайвiр у небо злiтав. Поле моє волошкове, Хвиля хлiбiв золота. Пристань моєї любовi Чиста i звабно свята. Приспiв: Доля нас тут повiнчала Пiд атрибути свої: - Твоєю я квiткою



Плачь, Скрипка

Плачь, Скрипка

1. Жил один скрипач, молод и горяч. Ласковый, порывистый как ветер. И, в любви горя, отдал он себя Той, которой лучше нет на свете. ПРИПЕВ: Плачь, скрипка моя, плачь! Расскажи о том, как я тоскую. Расскажи



So

So

Filled up with doubt I have to move home But I want to stay with you For all of the summer I have my plan That you won’t remember If you want to see the world Then



What It’s For

What It’s For

Women like you Know what to say You know when to move And know when you shouldn't stay Women like you Are never alone but never too fast and careful 'cause you say so That's what your face



The Girl On The Greenbriar Shore

The Girl On The Greenbriar Shore

'Twas in the year of '82, In the springtime of the year, I left my mother and a home so dear All for that girl on the greenbriar shore. My mother, she says, "Son,




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.