Давай Я Навчу Тебе Поганому
Недоказаний міф у забутому місті
по проспектах і стінах повільно тече
Я ковтаючи дим ти збираючи листя
забуваємо все пам'ятаємо все
Тільки вечір вологий як подих останній
на долоні малює повітряний рай
Щось банальне і тепле бо справді реальне
зашарілий такий непроявлений слайд
Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому
Білих клавіш пісні перелізуть на струни
навіки затягує відстань і час
Мій столичний акцент твої теплі парфуми
у сніги в павутину у сяйво прикрас
Окулярами скрию таємниці дорослі
пригорни мене міцно моя самота
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози
залишаємось жити в паралельних світах
Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому
Похожие новости.
Потому, Что Люблю
Сказал на прощанье – «нет», Глаза прошептали – «может». Ты загляни в душу себе. Пойми… Что для тебя моя душа И моё сердце для тебя. Что я живу, я верю, я жду. Потому, что люблю. Слепая тоска несет Измученный
Livin’ In A World Without You
Its hard to believe that it came to this You paralysed my body with a poison kiss For 40 days and nights I was chained to your bed You thought that was the
Lark
The golden ratio the shell The stairs ascending round themselves The trees rustle as if to kneel and listen To the heartbeat of a lark or the lark in my heartbeat The oxygen in
The Pilgrim — Chapter 33
See him wasted on the sidewalk in his jacket and his jeans, Wearin’ yesterday’s misfortunes like a smile-- Once he had a future full of money, love, and dreams, Which he spent like
Homeboy
You were too bad for a little square town with your hip-hop hat and your pants on the ground Heard you cussed out mamma, pushed daddy around You tore off in his car Here
