Давай Я Навчу Тебе Поганому

Недоказаний міф у забутому місті
по проспектах і стінах повільно тече
Я ковтаючи дим ти збираючи листя
забуваємо все пам'ятаємо все
Тільки вечір вологий як подих останній
на долоні малює повітряний рай
Щось банальне і тепле бо справді реальне
зашарілий такий непроявлений слайд

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Білих клавіш пісні перелізуть на струни
навіки затягує відстань і час
Мій столичний акцент твої теплі парфуми
у сніги в павутину у сяйво прикрас
Окулярами скрию таємниці дорослі
пригорни мене міцно моя самота
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози
залишаємось жити в паралельних світах

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Похожие новости.

Oh welcome to a day of my life The memoirs of an imperfect angel Oh welcome to a day of my life The memoirs of an imperfect angel Though the lights were low I could

Кто там ждал вестей? Эй! Ок, Лето будет жарким на все сто с лишним дней! Скорей, будите всех соседей и друзей, Да понаглей... Нет, ты не будешь не в теме с теми, Кто как цунами

Открою я двери. Там не останусь никогда. Не помню, не верю! В глазах твоих одна вода. Я обнимаю красным тюльпаном Если устанешь сразу растаешь. Нас уносят птицы в небеса. Остановит время города. И сорвутся птицы навсегда. Оставляя ветру облака. Размыта

До тебе прилетіла голубка сизокрила - та не я. Про щастя говорила, крилами небо вкрила - та не я. А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.» Крізь посмішку щасливу

Музыка - А.Беркут Слова - М.Пушкина Ты вернулся в жизнь, в наш непрочный дом Полный странных лиц и чужих имён Как в измерении другом Тебе дышалось не легко Нежеланный гость