Давай Я Навчу Тебе Поганому

Недоказаний міф у забутому місті
по проспектах і стінах повільно тече
Я ковтаючи дим ти збираючи листя
забуваємо все пам'ятаємо все
Тільки вечір вологий як подих останній
на долоні малює повітряний рай
Щось банальне і тепле бо справді реальне
зашарілий такий непроявлений слайд

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Білих клавіш пісні перелізуть на струни
навіки затягує відстань і час
Мій столичний акцент твої теплі парфуми
у сніги в павутину у сяйво прикрас
Окулярами скрию таємниці дорослі
пригорни мене міцно моя самота
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози
залишаємось жити в паралельних світах

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Похожие новости.

Поблискує павутиння В запльованому небі Поростає рясно довкілля Вогкою пліснявою хмар Сивіє щербатого обрію Брудний неохайний гребінь Злиденності чадний подих В старій грубі роздмухує жар Урочисто відригується Безглуздих надій швидка їжа Виток еволюціїї зашморгом Затягнувся в кінцевій стадії Глузду вичерпаний ресурс Перепалені запобіжники Божевілля

In those verses of the Bible, A message was concealed, And soon for John, The secret was revealed; Deep in a Castle well, The treasure could be found, Blackbeard's diamond, Fourteen fathoms down; ?€?Have a care, have a

День опять погас, будто бы для нас не было весны Словно были только сны За окном февраль, в нём твоя печаль Ты безмолвен, жаль. И ты опять не спишь, смотришь и молчишь Все слова немы,

Time on my hands Sit and think about what I did wrong As the days turn into days Nights back into days I sit alone There's blood on my hands Guilty party Ain't no sense but

Здравствуй, сержант, Дорогой ты мой! Я, брат, душевно рад, Что мы встренулись. Помнишь, сержант, наш последний бой? А потом мы летели домой, Попрощавшись с локальной войной, - В вене капельница, Синий штапель лица, В цвет его океан