Давай Я Навчу Тебе Поганому

Недоказаний міф у забутому місті
по проспектах і стінах повільно тече
Я ковтаючи дим ти збираючи листя
забуваємо все пам'ятаємо все
Тільки вечір вологий як подих останній
на долоні малює повітряний рай
Щось банальне і тепле бо справді реальне
зашарілий такий непроявлений слайд

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Білих клавіш пісні перелізуть на струни
навіки затягує відстань і час
Мій столичний акцент твої теплі парфуми
у сніги в павутину у сяйво прикрас
Окулярами скрию таємниці дорослі
пригорни мене міцно моя самота
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози
залишаємось жити в паралельних світах

Давай я навчу тебе поганому
купатись в вогні водою дихати
серед зими цвісти тюльпанами
святими до божевілля ликами
тримати вітри зірками гратися
ходити по небу над туманами
в отарі видінь не розчинятися
давай я навчу тебе поганому

Похожие новости.

Disaster strikes I try to write Describe the things I hold inside This pride of mine still keeps me distant these are the looms above this room I'm trapped inside this silent tomb I'm trapped because

Есть у меня очень простой переходник, Чтоб в одно гнездо двое наушников вместо одних. Очень кстати для ноутбука, Если не хватает звука. Представьте: Я и моя подруга Летней ночью на море, летят кометы по небу, У нас

Муз: А.Иванов Сл. Д.Рубин Небо пронзая, падают звезды сквозь темноту. Хочется верить, можно по звездам сверить судьбу. Точки далеких огней, линии звездных путей Надо мной вновь рассыпаны пылью ночной. Звезды смотрят на нас свысока Звезды

Я мало кого любила. Второй надоел, третьего забыла. Четвертый исчез вовторник, О первом почти ничего не помню. Но пятый мой совсем не такой, Вего руках я таю как снег, Меня уносит теплой рекой Впод-не-бесь-е! А я простила я

Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Дикий лунный свет ослепит тебя на мгновение, Но закрыв глаза увидишь все же наше появление, Заслонив ладонями лицо на колени упадешь, Вихрь мыслей в голове, мозг