Я Не Бачу Кольорових Снів
Спить небо я нічого не бачу
На блакитному фоні і нічого не чую
Та якщо подумати то нема що втрачати
На ранок все накриється я знову занудьгую
Всі живемо у світі якого не знаємо
І знати не хочемо що теж не погано
Бо болить голова і від того що бачу
Хоча в інший вимір мені ще зарано
Я не бачу кольорових снів (4)
Навколо всі хворіють на параною
Співають безглузді пісні про кохання
В цих піснях все сопливо як у лікарні
А кохання римується зі словом страждання
Ці убогі насправді не можуть кохати
Та і страждати з них теж ніхто не вміє
Їх вистачає тільки на кухонні розмови
Про те хто скільки грошей намиє
А я хочу жити щоб сонце у вікна
Дівчата у двері і крила на спину
Щоб п’яні жлоби не вчили батька
Як йому треба робити дитину
Щоб рано не треба було прикидати
Скільки тобі залишилось жити
І щоб навколо не було нікого
Кого б захотілося матом покрити
Я не бачу кольорових снів (4)
Похожие новости.
Бути Собою
Боже, як хочеться бути собою після розхристаних і спалених днів після падіння і втечі із бою бути собою, бути собою... бути собою, бути собою... Коли вже розділено тіло з душою, коли розподілено дітям і внукам ніхто не
Патриот
Музыка - В.Холстинин Слова - М.Пушкина Духи далеких гор Мчатся во весь опор, В огне твой край Молятся на Восток, Режут людей, как скот, И рвутся в рай... А у нас за душой - Небес простор И вечный
Rumors
Serenade me with rocks, love No lullabies through the locks love I locked myself in with the band But the music's never loud enough Decibels in the belfry Hey what the hell if it helps
Про Леньку Флинта
Как узнал про Лёньку Финта, так в глазах стало темно… Как на прошлой на субботе на десятом километре от дороги кольцевой, Хоронили люди Лёньку, короля московских улиц и за гробом его шли
Ілюзія
У місті жорстокому, у місті розлюченому Я заживляю свіжі рани розлучення, У пошуках спокою я тиняюсь по вулицях, Де ніхто не зупиниться, де ніхто не притулиться. Я не знаю, куди іти, я не знаю,