Не Покидай
Трудно любить сердце, что стало жестоким,
Трудно молчать, если на волю рвется крик.
Реки обид тоже имеют истоки,
Трудно прощать, если огонь еще горит.
Ночь или день все равно...
Свет или тень за миг любви отдам все.
Не покидай, милый, боль моя, не растай во мгле,
Не покидай, как же можешь ты очень нужен мне.
Не покидай, не смогу одна, растворись во мне,
Не покидай, без тебя мне нет места на земле.
За час разлук шрамы обид не разгладить,
Лишь сердца стук, болью исписаны листы.
Цепи судьбы не разорвать, не ослабить,
Если во мне есть только жизнь, которой ты
Пламя разлуки как блик
Сердце молчит, но не могу сдержать крик.
Не покидай, милый, боль моя, не растай во мгле,
Не покидай, как же можешь ты очень нужен мне.
Не покидай, не смогу одна, растворись во мне,
Не покидай, без тебя мне нет места на земле.
Плакай в песок, уйдет и сердца горечь
И я буду опять буду молить небеса.
Не покидай, милый, боль моя, не растай во мгле,
Не покидай, как же можешь ты очень нужен мне.
Не покидай, не смогу одна, растворись во мне,
Не покидай, без тебя мне нет места на земле.
Похожие новости.
Голодні Студенти
Всяка худобинка крихітна Хоче поїсти зрання. Добре на шлунок і вигідно Їжу приймати щодня. Тут не існують якісь вихідні, Людоньки, їжте, не будьте дурні! Божечку милий, як хочеться жерти мені! В мозок голодний, ображений Лізе усяка фігня: Індик там
Ваніль
Доволі дивний смак легкий ванільний на устах мене не мучить біль вона пішла як заметіль давай відкриватись давай напуватися теплом повір це так важливо таких не буде більше днів Твоїм волоссям грає вітер більше нічого хотіти від щастя хочеться літати або
Моїй Україн
Чорний птах розправив крила Біль і смуток полонили Україну, мов дівчину Обійма печаль Розділю печаль з тобою І нехай над головою Білим птахом відлітає У блакитну даль Я нікому не віддам твою весну Край зелений і незайману красу Дикий ліс,
Радиовьетнам
Теперь уже не страшно и отпустить легко когда срывало башню спасало ремесло твой мир остался плоским он как обрывки снов разрезан на полоски и сшит из лоскутов не верю я в приметы, но вижу добрый знак и все
Ето
Я піднімаюсь на поверх третій. Я відкриваю друге вікно. І перше, що я побачу, То буде воно - ЕТО. О-о-о-о-о-о-о-о! О-о-о-о-о! Я прийду завтра увечір до тебе. Я візьму з собою червоне вино. Ти двері відчиниш І я