По Вранішній Зор

Йшла по вранішній зорі, понад росами,
Торкалась мокрої трави златом-косами,
Йшла по вранішній зорі між туманами,
Притискала до землі свіжі пагони.

Де знайти її тепер між болотами,
В очеретах, рогозах із осоками,
Де знайти її тепер роками-літами?
Знаю я – її сліди квітнуть квітами.

Десь між ставів і заплав віднайде собі
Тихий сховок від усіх, сховок до зими,
Навесні її птахи розбудять співами,
Навесні її дощі вмиють зливами.

Йшла по вранішній зорі, понад росами,
Торкалась мокрої трави златом-косами,
Йшла по вранішній зорі між туманами,
Розквітали при землі свіжі пагони.

Похожие новости.

Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить, завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі, мов спомин випливають із полиць слова вишневі. Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними

I done got in trouble again…. What the fuck!? I tried man... I’m back... I'm pissed off, this is old… I done got in trouble again… I done got in trouble again…. I try to pretend that

Old man walking by the sea is dreaming, Dreaming of the days when he was young, Hand in hand, a little boy beside him, Hearing about the weekends under the sun... "Ah most of

You don't own me don't try to change me (Nah, man... I'm not quite finished yet! Haha… Whoo! [Verse 1] Girl, I think you just might of tried to pull a motherfuckin’

По серебряным облакам лился закат, Под лиловыми сводами шел снегопад. Снегири застыли, снегири. Посмотри, они одни в холодном небе. Снегири, зимние ангелы, Светлые грёзы мои. Снегири, что же искали вы Так высоко от земли. Птицы нежные замерли