Козача Могила
Ти віриш, що досі триває бій,
Що кров’ю полита сира земля,
Навіки спинився час, коли ти впав з коня.
Ти мабуть не бачив і не відчув
Мить, коли вічним сном заснув,
Востаннє побачивши ці вільні небеса.
Крізь сни та крізь мрії пройде твоя душа,
По росі промайне сльоза.
Твої сини та онуки триматимуть в серцях
Подвиг твій, він і вкаже шлях...
Ти віриш, та в серці вже щось не так:
Не тішить ні поле, ані байрак,
На дотик немає сил і встати вже ніяк...
Земля – то для тебе ярмо і гніт,
Бо вічне життя – то стрімкий політ,
Як вірити можна в попіл, коли так сяє світ?
Крізь сни та крізь мрії пройде твоя душа,
Честь твоя збереже наш край.
Твої сини та онуки почують у серцях
Голос твій, він і вкаже шлях...
Навпростець до своїх споконвічних доріг,
Де вогнем гартувалося серце.
Будь таким, як ти є, і не зраджуй себе!
Вирушай: б’є життя через край!
Козача могила – то біль степів,
Колиска бентежних нестримних снів,
Їй ніч свої сльози ллє та молиться трава.
Шуліка кружляє над нею, зве:
"Прийди і зі степом з’єднай себе!
Стану в пригоді, сину, як не забув мене..."
Навпростець до своїх споконвічних доріг,
Де вогнем гартувалося серце.
Будь таким, як ти є, і не зраджуй себе!
Вирушай: б’є життя через край!
Ти віриш, що досі триває бій,
Що кров’ю полита сира земля,
Навіки спинився час, коли ти впав з коня.
Похожие новости.
Birthday
You called and then you missed my birthday You've gone and left me on my own I'm home, don't stay, it's cool anyway It's not so bad to stay at home Is it true
Вагітні Майбутнім
Доведи, що звістка остання – Нестримне бажання, що то чутки. І слухавка падає вниз, І замість розмови крізь – важкі гудки. Я не перебільшую і настрій собі псую, І ніч не відмовиться шукати по вулицях
911
Эти читают быль, другие небыль Хотят как негры, но выходит хуже некуда Нет, не к тому это я, что типа самый умный Начало хуйня - текст отправляется в урну И снова здравствуйте, жму руку
Не Йди
Я читав по твоїх долонях своє життя, Я помітив вечірнє сонце в очах твоїх, Я так хочу запам’ятати назавжди Твій, мов діаманти, сміх. Не біда, шо навколо люди і стільки днів Розміняли ми і не
Вечный Воитель
Dragon: В глазах пылает алый свет, В них злобный разум сотен лет. Страх рвёт на части, Огонь как ластик – Мир сотрёт, Где герой? Пусть скорей идёт! Dezmond: Он уже лежит на земле- Гаснет свет в его глазах, Но