Козача Могила

Ти віриш, що досі триває бій,
Що кров’ю полита сира земля,
Навіки спинився час, коли ти впав з коня.
Ти мабуть не бачив і не відчув
Мить, коли вічним сном заснув,
Востаннє побачивши ці вільні небеса.

Крізь сни та крізь мрії пройде твоя душа,
По росі промайне сльоза.
Твої сини та онуки триматимуть в серцях
Подвиг твій, він і вкаже шлях...

Ти віриш, та в серці вже щось не так:
Не тішить ні поле, ані байрак,
На дотик немає сил і встати вже ніяк...
Земля – то для тебе ярмо і гніт,
Бо вічне життя – то стрімкий політ,
Як вірити можна в попіл, коли так сяє світ?

Крізь сни та крізь мрії пройде твоя душа,
Честь твоя збереже наш край.
Твої сини та онуки почують у серцях
Голос твій, він і вкаже шлях...

Навпростець до своїх споконвічних доріг,
Де вогнем гартувалося серце.
Будь таким, як ти є, і не зраджуй себе!
Вирушай: б’є життя через край!

Козача могила – то біль степів,
Колиска бентежних нестримних снів,
Їй ніч свої сльози ллє та молиться трава.
Шуліка кружляє над нею, зве:
"Прийди і зі степом з’єднай себе!
Стану в пригоді, сину, як не забув мене..."

Навпростець до своїх споконвічних доріг,
Де вогнем гартувалося серце.
Будь таким, як ти є, і не зраджуй себе!
Вирушай: б’є життя через край!

Ти віриш, що досі триває бій,
Що кров’ю полита сира земля,
Навіки спинився час, коли ти впав з коня.

Похожие новости.

Let’s Chill

[Mexican D] What's up baby, Mexican D hollering this Just getting back with you, told you we was gone chill Come through, blow something, smoke something You know how we do it, keeping it

Вагабунда

Я подарую тобі клаптик сонця, мільйон фіалок за твоїм віконцем, завтра розквітнуть повні надії вони також тебе побачити мріють. Ось де вона - моє кохання, Ось де вона, відповіла мені мовчанням, Ось де вона, забракло сили

Поїзд О 20-ій

Ми ще не зігріли наші руки, Переживши довгі холоди, Та вже знов чекає нас розлука, Чи на день, чи може назавжди. Ми ще після снігу не розтали, Не з’єднали теплі кольори, А вже знову поїзди й

Кіт Муркіт

Серпнева ніч, море тепла. Фарбує зорі пухнастий кіт - На небо бешкетник заліз. Далі з Іспанії його привіз Оце диво завжди, хотіла Чічоліна. А він сміється, за Іхтіандром барвінком в’ється. Приспів: Кіт-Муркіт, кіт-пройдисвіт. Орудар вольтанців, натхненник митців. Валеріану в

Niczego Nie ?a?uje

Nauczy? si? musia?am tego, ?e Upadam, by podnosi? si? Cho? trudno by?o zrozumia?am te? Na wieczno?? nic nie mog? mie? I chocia? nie wiem, co b?dzie dalej Nie boj? si?, dam sobie rade Ka?dego dnia ca?y