Я Забув (римейк на ТНМК)

Такий вечір буває раз на рік
Мільярд на еру. П'ять на чоловічий вік
Берег океану, гітара на піску
І я хочу сказати, що шукав саме таку

Вона з іншої країни, нам бракує слів
Амури коло сонця припинили спів
Стріли загострили, навели приціл
Але піднявся вітер, застив їм очі пил

Були ми на прицілі, tu me manque, mon amie
Про те, що не відбулося, шкодуємо самі
Чому пізно розумієш, як маєш, то тримай
Я це ніколи не забуду. Гітаро, грай

II
Літо. Ніч. Піонерський табір.
Перша пісня. Перший алконапій
Карі очі, їм майже чотирнадцять
Той, хто керує, увімкнув повільні танці.

Ми біля вогню, гріємо долоні
Пальці прагнуть опинитися в полоні
Пісня позабулася, але лишився грув
Як же її звали? Я забув.

Я забув все, те що важило
Я забув, я забув
Все, що сам відчув я наживо
Я забув, я все забув

III
Погано – не назавжди. Назавжди – ніяк
Але прошу, ти не думай, що вийде саме так
Ти пригадай ті миті, коли сонце у зеніті
Коли ви несамовиті, до кінця відкриті

Бо потім буде пізно, потім стане зле
Сплять амури кляті, не чують мене
Ти теж мене не слухай, просто пам'ятай
Не забувай нічого. Гітаро, грай

Похожие новости.

Вітер

По полю, по полю, босими ногами біжу мов тварина, і вітер, і вітер мене підганя. По небу, по небу, лечу мов пташина, хмари довкола, і вітер мене підганя. Приспів: Вітер друже, вітер брате, вітер, віднеси мене

Il Peso Della Valigia

Hai fatto tutta quella strada per arrivare fin qui e ti ? toccato partire bambina con una piccola valigia di cartone che hai cominciato a riempire due foglie di quella radura che non c'era

I Can’t Be Myself

I CAN'T BE MYSELF (Merle Haggard) « © '71 Tree Publishing, BMI » It's a way of mine to say just what I'm thinking And to do the things I really want to do And

Зозулица

Ой то весілля, ой то весілля Не було шо робити Ой та розлука. ой та розлука Не було з ким нам пити Ой в того тата, ой в того тата Гарная в квіта хата Ой ті

Стать Песней

Я сижу на кухне в углу, Сердце бередит голова, И рука вскрывает струной двери. Ритмом наполняется пульс, Кровь перетекает в слова, А в груди звенят бубенцы - верь им! Мимо