Я Забув (римейк на ТНМК)
Такий вечір буває раз на рік
Мільярд на еру. П'ять на чоловічий вік
Берег океану, гітара на піску
І я хочу сказати, що шукав саме таку
Вона з іншої країни, нам бракує слів
Амури коло сонця припинили спів
Стріли загострили, навели приціл
Але піднявся вітер, застив їм очі пил
Були ми на прицілі, tu me manque, mon amie
Про те, що не відбулося, шкодуємо самі
Чому пізно розумієш, як маєш, то тримай
Я це ніколи не забуду. Гітаро, грай
II
Літо. Ніч. Піонерський табір.
Перша пісня. Перший алконапій
Карі очі, їм майже чотирнадцять
Той, хто керує, увімкнув повільні танці.
Ми біля вогню, гріємо долоні
Пальці прагнуть опинитися в полоні
Пісня позабулася, але лишився грув
Як же її звали? Я забув.
Я забув все, те що важило
Я забув, я забув
Все, що сам відчув я наживо
Я забув, я все забув
III
Погано – не назавжди. Назавжди – ніяк
Але прошу, ти не думай, що вийде саме так
Ти пригадай ті миті, коли сонце у зеніті
Коли ви несамовиті, до кінця відкриті
Бо потім буде пізно, потім стане зле
Сплять амури кляті, не чують мене
Ти теж мене не слухай, просто пам'ятай
Не забувай нічого. Гітаро, грай
Похожие новости.
Que Mon Coeur L?che
Bien trop brutal L'amalgame La danse des corps L'amour ? mort Amour poisson Collision La peur s'abat Sur nos ?bats Toi entre nous Caoutchouc Tu t'insinues Dans nos amours C'est pas facile Le plaisir Apprivoiser Ton corps glac? Que mon c?ur l?che Mes r?ves d'amours excentriques N'ont plus
Я Увірував Шо
Прийди, подивись - я наново народивсь, Мого конструктора деталі перепоєднались, Я дулю дав подіям, що відбулись У дні минулі, минулі дні, минулі дні мої! Я увірував шо Можна жити хорошо! Доторкнись - дефекти згладились, Я зі старого пластиліну перевиліпивсь. Живу
На Старт!
Особливі думки, тебе чомусь не розуміють, та у твоїй душі з`явилися красиві мрії, ти бунтуєш, не спиш, без нього день ти пропадаєш, чуєш слово "привіт!", тремтиш тихенько, завмираєш... на-на-на-на..... Приспів: НА СТАРТ! Давай зі мною, Біжи- і будь собою, Знаєш - світ чекає на
Бурштин (Боже Літо)
Соромно, братчику, глянути у віченьки, Від рідної матері відмовитись словом, Відмахнутись рукою від хліба та солі Соромно, братчику... Де тебе носить, якими вітрами В якому такому Чікаго? На тім краю світу завжди було інакше, А в нас
Big Mable Murphy
Way back in '29...1929 Somewhere in Coffeeville. Was a Honkytonk, named Big Mable Murphy She had a sweetheart, Mean Little Melvin And hell would fly between them every Saturday night Why? Because Little Melvin He got
