Памаранчеві Сни

Вона, різала пальці
Як стрибала з вікна.
Вона, в помаранчевих снах
Блукала сама.
А він, заховавшись під сніг.
Помаранчами мерзлими
Жбурляв їй у слід.

Вони, ніби різні човни.
Пливли у своїх думках,
Щоб потім піти
По пустих берегах.

Та настала ніч, коли падали зорі
І сльози котилися щирі й прозорі.
А на ранок згадають вони
Лиш помаранчеві сни.
Розбиваючи день поцілунками неба
Ти відверто шепочеш, благаєш, не треба
В тім немає твоєї вини
Це ж помаранчеві сни.

Чому? я ніяк не збагну.
Розбиваючи день об стіну.
У безодню викидаєш
Себе одну.

Похожие новости.

Он не вышел ни званьем, ни ростом. Нe за славу, нe за плату - На свой, необычный манер Он по жизни шагал над помостом - По канату, по канату, Натянутому, как нерв. Посмотрите — вот он без

Как по Волге-матушке, по реке-кормилице — Всё суда с товарами, струги да ладьи... И не притомилася, и не надорвалася: Ноша не тяжёлая — корабли свои. Вниз по Волге плавая, Прохожу пороги я И гляжу на правые Берега

Моя люба, моя зоре, моя пісня, моя горе У в’язниці та на волі я шукав тебе Через степи, через гори, через ліси, села й море Через хмари та примари я чекав тебе Приспів: Моя люба,

Приспів: Факью, це мій айкью Факью, все що свідомість отримала Одні запитання й не одної відповіді від тебе факью (весь куплет - 2) Чому я не маю можливості жити по-іншому? Чому я вже звик до

улыбается снова с экрана а в душе продолжает грустить и ведет он себя как то странно дома неделями что то творит телефоны свои отключает муз каналы идет mtv что то кто то кому то вручает новые звезды