Памаранчеві Сни

Вона, різала пальці
Як стрибала з вікна.
Вона, в помаранчевих снах
Блукала сама.
А він, заховавшись під сніг.
Помаранчами мерзлими
Жбурляв їй у слід.

Вони, ніби різні човни.
Пливли у своїх думках,
Щоб потім піти
По пустих берегах.

Та настала ніч, коли падали зорі
І сльози котилися щирі й прозорі.
А на ранок згадають вони
Лиш помаранчеві сни.
Розбиваючи день поцілунками неба
Ти відверто шепочеш, благаєш, не треба
В тім немає твоєї вини
Це ж помаранчеві сни.

Чому? я ніяк не збагну.
Розбиваючи день об стіну.
У безодню викидаєш
Себе одну.

Похожие новости.

Звонок на телефон ожидаю встречу Смотрю на часы наступает вечер Не думаю о том что случиться завтра Завтра будет лучше чем вчера И сигаретный дым сливаясь с ветром И пройденные мною километры И то что в

Взаємне непорозуміння... І ти жбурляєш слова, Неначе каміння. Обертом голова, Життя шкереберть і все частіше приходять Нерозумні думки про смерть... Не вистачає терпіння, не вистачає кохання, Не вистачає грошей і це найбільше ламає... Свої глибокі зітхання

Лето умчалось в осень Старый клен одежды сбросил в ночь И стоит и мерзнет на ветру Так вот и мы похоже Все понять никак не можем, что Вдруг случилось с нами И когда Ночь в теплых глазах Дождливая

Где мне тебя теперь искать, ведь ты так далека... Не видно маяка в тумане берега. Так нереально далека, ты как Америка. Любовь - Америка, любовь - Америка... Я помню твои слезы... Помню свет в окне,

Дуже теплими візерунками, Свіжим вітром в життя увійшла. Жовтим яблуком з поцілунками І з душою з тоненькими струнами Ти любов у собі принесла! Приспів: Ніжними вустами лагідно-прeлагідно Розкажи мені про те, чого не знаю. Ніжними вустами лагідно-прелагідно Ти скажи